Чорні археологи знайшли поховання біля піраміди Хеопса

Чорні археологи у районі єгипетського комплексу пірамід Гізи знайшли невідому стародавню гробницю.

Вона може мати відношення до тих, що знаходяться неподалік піраміди Хеопса, повідомляє Газета.Юей із посиланням на видання Politeka.

 У Єгипті знайшли нову гробницю

Фото: Politeka

Незаконні розкопки зловмисники проводили ночами всередині приватного житлового будинку, який розташовувався в 30 метрах від піраміди Хеопса. З будівлі чорні археологи зробили лаз, що веде до довгого коридору і вирубаних у камені залах.

В одному з даних залів знаходилися чоловічі кам'яні статуї з пошкодженими головами і керамічний посуд. Вчені встановили, що гробниця була збудована приблизно до 2504-2347 років до Р.Х. Експерти вважають, що знахідка може бути пов'язана з іншими гробницями і катакомбами.

Колишній міністр у справах старожитностей Єгипту і археолог Захі Хавас розповів, що під житловим кварталом в районі знахідки можуть знаходитися й інші стародавні гробниці і споруди, однак через щільну забудову будинками вчені не можуть вести розкопки на цій території.

До слова, мешканці не мають право проводити тут розкопки. Чорних археологів арештували.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.