Мінінформ: Російські окупанти "реставрували" Ханську мечеть сучасною плиткою

Замість черепиці "татарки" дах Ханської мечеті 1533 року в Ханському палаці в Бахчисараї покрили сучасною іспанською плиткою.

Про це повідомиляє Укрінформ із посиланням на заступницю міністра інформаційної політики України Еміне Джапарову.

Урядовець зазначила це в контексті судових дебатів в Апеляційному суді Амстердама щодо повернення "скіфського золота" в Україну.

"Не обійшлося й без згадки бахчисарайського Ханського палацу. Захист кримських музеїв наполягає, що на "реставрацію об’єкта було витрачено 22 млн євро, тим часом Україна та ЮНЕСКО ніколи не вкладали жодної копійчини", - зазначила Джапарова.

Окрім черепиці місцева окупаційна адміністрація замінила унівкальні дерев'яні балки деревиною незрозумілої якості.

"Тепер буду знати, скільки коштів будо виділено для ще одного злочину — вбивства автентичності серцевини культури кримських татар, яка залишилась за кілька сотень років як символ того Криму, який Росія не хотіла та не хоче визнавати — Криму "не ісконно русской зємлі", а землі, яка увібрала в себе культуру та побут десятків народностей, що проживали на півострові сторіччями, та, як наслідок, народила автентичний та корінний народ — кримських татар, караїмів та кримчаків", — наголосила представниця МІП.

Як повідомлялося, 11 березня від сильного вітру обвалився дах однієї з башт Невицького замку в Закарпатті.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.