Напередодні 80-річчя незалежності Карпатської України в центрі Києва відкрили виставку

Виставка "Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ", розміщена на 20 тематичних банерах, розповідає про історію Карпатської України, яка у 1939 році на короткий час збурила всю Європу і чи не вперше з часів Української революції 1917-1921 років гостро поставила на порядок денний українське питання.

Виставка відкрилася 13 березня о 14.00 на Хрещатику біля Головпошти, повідомляє організатор виставки Український інститут національної пам'яті.

"Історія Карпатської України - коротка: кілька місяців автономії, кілька днів незалежності. Але драматична і яскрава, у ній ніби сфокусовано всю українську історію 20 століття. Вона про прагнення до свободи, про готовність захищати її до останнього подиху всупереч несприятливим обставинам. Вона про соборність, про боротьбу за єдність українського народу. Про героїзм попередників, який служить прикладом для наступних поколінь. Це одна з тих сторінок історії, яку нинішнє покоління, знову змушене захищати незалежність із зброєю в руках, має перечитувати особливо ретельно. І для засвоєння досвіду і для натхнення", - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Зліва праворуч: керівник проекту створення виставки Олександр Пагіря, заступник міністра культури України Юрій Рибачук, Голова УІНП Володимир В'ятрович, віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Фото: Український інститут національної пам'яті

У виставці, яку підготували фахівці Інституту спільно з істориком Олександром Пагірею, представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи. Вона знайомить з історією краю від 1918-1919 років, коли закарпатські русини здійснили першу спробу об’єднатися з українцями по іншій бік Карпат у складі Української Народної Республіки зі столицею у Києві, до кривавих подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб зберегти пам’ять про ті події.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

Виставка допомагає зрозуміти унікальну історичну роль, яку відіграла Карпатська Україна в історії нашої держави та Європи загалом, і за що її називали "найменшою державою з найбільшими національними амбіціями".

"Саме у Карпатській Україні було здійснено перший відкрий збройний спротив гітлерівським планам перекроювання кордонів у Центрально-Східній Європі, що став увертюрою до початку Другої світової війни. На тлі ганебної капітуляції Чехо-Словаччини перед німецьким вермахтом, опір карпатських січовиків проти регулярної угорської армії викликав захоплення у цілого світу. Про нього писали провідні західні видання, складались пісні та перекази. У 1940-1950-х рр. легенда українського спротиву на Закарпатті живила борців за незалежність України у рядах ОУН та УПА", - говорить Олександр Пагіря.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

У відкритті виставки також взяла участь Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Для неї це була особлива місія – дід Іванни Орестівни, Дмитро Климпуш був головним командантом "Карпатської Січі".

"Сьогодні, у часи збройної агресії, особливо важливо пам’ятати та вшановувати тих, хто у найскладніші періоди нашої історії продовжував боротися за об’єднання українців та самостійність України. Відновлення та популяризація повної та правдивої історії України як для нас самих, так і за кордоном, є спільним великим завданням для наукової спільноти, влади та громадськості. Правда – це наша зброя для відбиття гібридних атак Росії, яка намагається переконати, що Україна "недодержава". Правда – це шлях до єднання українців та утвердження України як повноправного та невід’ємного члена європейської родини", - говорить Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Виставка до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України на Хрещатику демонструватиметься протягом березня-квітня. Аналогічні стенди 13 березня відкриються в місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставка демонструватиметься в Ужгороді у приміщенні Закарпатської ОДА в рамках фестивалю "Історія.UA".

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.