Напередодні 80-річчя незалежності Карпатської України в центрі Києва відкрили виставку

Виставка "Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ", розміщена на 20 тематичних банерах, розповідає про історію Карпатської України, яка у 1939 році на короткий час збурила всю Європу і чи не вперше з часів Української революції 1917-1921 років гостро поставила на порядок денний українське питання.

Виставка відкрилася 13 березня о 14.00 на Хрещатику біля Головпошти, повідомляє організатор виставки Український інститут національної пам'яті.

"Історія Карпатської України - коротка: кілька місяців автономії, кілька днів незалежності. Але драматична і яскрава, у ній ніби сфокусовано всю українську історію 20 століття. Вона про прагнення до свободи, про готовність захищати її до останнього подиху всупереч несприятливим обставинам. Вона про соборність, про боротьбу за єдність українського народу. Про героїзм попередників, який служить прикладом для наступних поколінь. Це одна з тих сторінок історії, яку нинішнє покоління, знову змушене захищати незалежність із зброєю в руках, має перечитувати особливо ретельно. І для засвоєння досвіду і для натхнення", - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Зліва праворуч: керівник проекту створення виставки Олександр Пагіря, заступник міністра культури України Юрій Рибачук, Голова УІНП Володимир В'ятрович, віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Фото: Український інститут національної пам'яті

У виставці, яку підготували фахівці Інституту спільно з істориком Олександром Пагірею, представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи. Вона знайомить з історією краю від 1918-1919 років, коли закарпатські русини здійснили першу спробу об’єднатися з українцями по іншій бік Карпат у складі Української Народної Республіки зі столицею у Києві, до кривавих подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб зберегти пам’ять про ті події.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

Виставка допомагає зрозуміти унікальну історичну роль, яку відіграла Карпатська Україна в історії нашої держави та Європи загалом, і за що її називали "найменшою державою з найбільшими національними амбіціями".

"Саме у Карпатській Україні було здійснено перший відкрий збройний спротив гітлерівським планам перекроювання кордонів у Центрально-Східній Європі, що став увертюрою до початку Другої світової війни. На тлі ганебної капітуляції Чехо-Словаччини перед німецьким вермахтом, опір карпатських січовиків проти регулярної угорської армії викликав захоплення у цілого світу. Про нього писали провідні західні видання, складались пісні та перекази. У 1940-1950-х рр. легенда українського спротиву на Закарпатті живила борців за незалежність України у рядах ОУН та УПА", - говорить Олександр Пагіря.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

У відкритті виставки також взяла участь Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Для неї це була особлива місія – дід Іванни Орестівни, Дмитро Климпуш був головним командантом "Карпатської Січі".

"Сьогодні, у часи збройної агресії, особливо важливо пам’ятати та вшановувати тих, хто у найскладніші періоди нашої історії продовжував боротися за об’єднання українців та самостійність України. Відновлення та популяризація повної та правдивої історії України як для нас самих, так і за кордоном, є спільним великим завданням для наукової спільноти, влади та громадськості. Правда – це наша зброя для відбиття гібридних атак Росії, яка намагається переконати, що Україна "недодержава". Правда – це шлях до єднання українців та утвердження України як повноправного та невід’ємного члена європейської родини", - говорить Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Виставка до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України на Хрещатику демонструватиметься протягом березня-квітня. Аналогічні стенди 13 березня відкриються в місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставка демонструватиметься в Ужгороді у приміщенні Закарпатської ОДА в рамках фестивалю "Історія.UA".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".