Напередодні 80-річчя незалежності Карпатської України в центрі Києва відкрили виставку

Виставка "Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ", розміщена на 20 тематичних банерах, розповідає про історію Карпатської України, яка у 1939 році на короткий час збурила всю Європу і чи не вперше з часів Української революції 1917-1921 років гостро поставила на порядок денний українське питання.

Виставка відкрилася 13 березня о 14.00 на Хрещатику біля Головпошти, повідомляє організатор виставки Український інститут національної пам'яті.

"Історія Карпатської України - коротка: кілька місяців автономії, кілька днів незалежності. Але драматична і яскрава, у ній ніби сфокусовано всю українську історію 20 століття. Вона про прагнення до свободи, про готовність захищати її до останнього подиху всупереч несприятливим обставинам. Вона про соборність, про боротьбу за єдність українського народу. Про героїзм попередників, який служить прикладом для наступних поколінь. Це одна з тих сторінок історії, яку нинішнє покоління, знову змушене захищати незалежність із зброєю в руках, має перечитувати особливо ретельно. І для засвоєння досвіду і для натхнення", - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Зліва праворуч: керівник проекту створення виставки Олександр Пагіря, заступник міністра культури України Юрій Рибачук, Голова УІНП Володимир В'ятрович, віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Фото: Український інститут національної пам'яті

У виставці, яку підготували фахівці Інституту спільно з істориком Олександром Пагірею, представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи. Вона знайомить з історією краю від 1918-1919 років, коли закарпатські русини здійснили першу спробу об’єднатися з українцями по іншій бік Карпат у складі Української Народної Республіки зі столицею у Києві, до кривавих подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб зберегти пам’ять про ті події.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

Виставка допомагає зрозуміти унікальну історичну роль, яку відіграла Карпатська Україна в історії нашої держави та Європи загалом, і за що її називали "найменшою державою з найбільшими національними амбіціями".

"Саме у Карпатській Україні було здійснено перший відкрий збройний спротив гітлерівським планам перекроювання кордонів у Центрально-Східній Європі, що став увертюрою до початку Другої світової війни. На тлі ганебної капітуляції Чехо-Словаччини перед німецьким вермахтом, опір карпатських січовиків проти регулярної угорської армії викликав захоплення у цілого світу. Про нього писали провідні західні видання, складались пісні та перекази. У 1940-1950-х рр. легенда українського спротиву на Закарпатті живила борців за незалежність України у рядах ОУН та УПА", - говорить Олександр Пагіря.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

У відкритті виставки також взяла участь Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Для неї це була особлива місія – дід Іванни Орестівни, Дмитро Климпуш був головним командантом "Карпатської Січі".

"Сьогодні, у часи збройної агресії, особливо важливо пам’ятати та вшановувати тих, хто у найскладніші періоди нашої історії продовжував боротися за об’єднання українців та самостійність України. Відновлення та популяризація повної та правдивої історії України як для нас самих, так і за кордоном, є спільним великим завданням для наукової спільноти, влади та громадськості. Правда – це наша зброя для відбиття гібридних атак Росії, яка намагається переконати, що Україна "недодержава". Правда – це шлях до єднання українців та утвердження України як повноправного та невід’ємного члена європейської родини", - говорить Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Виставка до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України на Хрещатику демонструватиметься протягом березня-квітня. Аналогічні стенди 13 березня відкриються в місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставка демонструватиметься в Ужгороді у приміщенні Закарпатської ОДА в рамках фестивалю "Історія.UA".

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть