Археологи: у пізньому неоліті біля Стоунхенджу відбувалися величні бенкети

Британські археологи з’ясували, що тисячі років тому в Стоунхенджі відбувалися масові бенкети, на які з'їжджалися мешканці з усієї території Британських островів і навіть із віддалених регіонів Шотландії.

На це відкриття вчених наштовхнули свинячі кістки, які вони розкопали в чотирьох поселеннях епохи пізнього неоліту, розташованих поблизу цього мегаліту, повідомляє українська служба "Бі-Бі-Сі".

Загалом археологи знайшли рештки 131 тварини, вік яких становить біля 4500 років (це 2800—2400 роки до н. е.).

З результатів ізотопного аналізу знайдених кісток випливає, що вони належали свиням, вирощеним у Шотландії, на північному сході Англії, в Західному Уельсі, а також в інших областях Британських островів.

Дослідники ствреджують, що свинина була головною стравою святкового меню, а учасники "застіль" (навіть, які прийшли здалеку) приводили худобу із собою і заколювали для бенкету на місці.

Отже, на думку науковців, це доводить не тільки те, що Стоунхендж був не тільки місцем масового паломництва, а й факт, що люди з навіть найвіддаленіших куточків території сучасної Великої Британії підтримували зв’язки між собою та регулярно подорожували на значні відстані.

"Ці зібрання можна вважати першими культурними заходами, що поєднували всіх мешканців острова, — говорить провідний автор дослідження, професор Кардіффського університету Річард Магвік. — Люди з усіх куточків Британії приїжджали до Стоунхенджу, щоб поласувати їжею, спеціально відібраною і привезеною здалеку".

Як повідомлялося, археологи Університету штату Вашингтон знайшли найдавніший пристрій для татуювань на заході Північної Америки.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".