Археологи: у пізньому неоліті біля Стоунхенджу відбувалися величні бенкети

Британські археологи з’ясували, що тисячі років тому в Стоунхенджі відбувалися масові бенкети, на які з'їжджалися мешканці з усієї території Британських островів і навіть із віддалених регіонів Шотландії.

На це відкриття вчених наштовхнули свинячі кістки, які вони розкопали в чотирьох поселеннях епохи пізнього неоліту, розташованих поблизу цього мегаліту, повідомляє українська служба "Бі-Бі-Сі".

Загалом археологи знайшли рештки 131 тварини, вік яких становить біля 4500 років (це 2800—2400 роки до н. е.).

З результатів ізотопного аналізу знайдених кісток випливає, що вони належали свиням, вирощеним у Шотландії, на північному сході Англії, в Західному Уельсі, а також в інших областях Британських островів.

Дослідники ствреджують, що свинина була головною стравою святкового меню, а учасники "застіль" (навіть, які прийшли здалеку) приводили худобу із собою і заколювали для бенкету на місці.

Отже, на думку науковців, це доводить не тільки те, що Стоунхендж був не тільки місцем масового паломництва, а й факт, що люди з навіть найвіддаленіших куточків території сучасної Великої Британії підтримували зв’язки між собою та регулярно подорожували на значні відстані.

"Ці зібрання можна вважати першими культурними заходами, що поєднували всіх мешканців острова, — говорить провідний автор дослідження, професор Кардіффського університету Річард Магвік. — Люди з усіх куточків Британії приїжджали до Стоунхенджу, щоб поласувати їжею, спеціально відібраною і привезеною здалеку".

Як повідомлялося, археологи Університету штату Вашингтон знайшли найдавніший пристрій для татуювань на заході Північної Америки.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.