На Миколаївщині знайшли поховання німецьких вояків. ВІДЕО

На Миколаївщині історики знайшли поховання часів Другої світової. Під час розкопок з невідомої могили підняли рештки декількох вояків.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на канал "Прямий".

 Фото: "Прямий"

Звернули не туди, заблукали і натрапили на історичну знахідку. На верхівці кургану археологи знайшли людські кістки. Їх підняв з-під землі трактор, який орав поле, викликали поліцію, зафіксували знахідку, виявилось, що це – поховання.

Спочатку думали, що у братській могилі радянські військові. Пошукові роботи ускладнили велика кількість стріляних гіль з радянських часів. Пошуковцям нічого не підказувало чиї рештки вони ексгумують.

Та раптом знайшли залишки гаманця з монетами. Вони виявились не радянськими. Згодом знайшли декілька ґудзиків від німецької військової форми та два патрони від карабіна Маузера, а потім трапилась ще одна знахідка, яка переконала пошуковців, поховання точно не радянське, це вставна щелепа.

Зараз пошуковці переконані, що кістки належать солдатам Вервахту. У експедиції по-переду багато роботи: дослідження артефактів та решток загиблих, потім перепоховання.

Читайте також

На Хмельниччині перепоховали вояків Армії УНР, страчених більшовиками. ФОТО

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.