У Чернігові пошкоджено німецьке кладовище

На німецькому кладовищі часів Другої світової війни невідомі пошкодили понад 30 надгробків

Про це повідомляє видання "Високий Вал" з посиланням на члена організації "Союз пошукових загонів України" Костянтина Дерев'янка.

Зруйновані надгробки накладовищі німецьких військовополонених виявили в неділю, 10 травня.

 
Високий вал

Кладовище німецьких військовополонених, на якому відбувалися поховання з 1944 по 1947 рр. знаходиться у Чернігові, біля лижної бази, за адресою вул. Малиновського 59.

На ньому поховано 288 осіб з числа військовополонених німців. Серед них - 28 осіб інших національностей (австрійці, поляки, словени, угорці, французи, один чех та один українець) - котрі воювали у складі німецької армії проти СРСР.

Кладовище стояло занедбаним до 1997 року, коли його відновили.

"Сьогодні мій колега Володимир прийшов вшанувати пам'ять загиблих жителів Чернігова під час 1941-1943 років, після чого навідався з такою ж ціллю до кладовища німецьких військовополонених котре знаходиться поруч, але вигляд кладовища його дуже засмутив.

Перше що йому кинулося в очі, це побиті надгробки, яких він нарахував аж 37.

Судячи з усього, хтось "порозважався", стрибаючи по старих та крихких надгробках", - розповів дослідник.

 
Високий вал

"Ще вчора увесь цивілізований світ відзначав день пам'яті та примирення, віддав шану загиблим у тій страшній війні, й в цей день ми бачимо спаплюжене кладовище німецьких полонених. Як розцінювати цей вчинок, як акт вандалізму чи свідому провокацію?

Якби комунальне підприємство "Спецкомбінат КПО" ЧМР, що опікується кладовищем іноземних полонених вчасно замінило ветхі надгробки, такої неприємної події могло б не статися. Дуже шкода що в наш час меморіалам минулих війн приділяють зовсім мало уваги або зовсім про них забувають", - підсумував Костянтин.

Заступник Чернігівського міського голови Олександр Ломако прокоментував випадок:

"Очевидно, що в припадку "побєдобєсія" якісь ідіоти (іншої характеристики у мене немає) під впливом алкоголю (поруч порожні пляшки від пива та горілки) зруйнували 36 плит на могилах розстріляних під час війни німецьких військовополонених біля лижної бази в Чернігові. Так вони вчора відсвяткували 9 травня".

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище