У Чернігові пошкоджено німецьке кладовище

На німецькому кладовищі часів Другої світової війни невідомі пошкодили понад 30 надгробків

Про це повідомляє видання "Високий Вал" з посиланням на члена організації "Союз пошукових загонів України" Костянтина Дерев'янка.

Зруйновані надгробки накладовищі німецьких військовополонених виявили в неділю, 10 травня.

 
Високий вал

Кладовище німецьких військовополонених, на якому відбувалися поховання з 1944 по 1947 рр. знаходиться у Чернігові, біля лижної бази, за адресою вул. Малиновського 59.

На ньому поховано 288 осіб з числа військовополонених німців. Серед них - 28 осіб інших національностей (австрійці, поляки, словени, угорці, французи, один чех та один українець) - котрі воювали у складі німецької армії проти СРСР.

Кладовище стояло занедбаним до 1997 року, коли його відновили.

"Сьогодні мій колега Володимир прийшов вшанувати пам'ять загиблих жителів Чернігова під час 1941-1943 років, після чого навідався з такою ж ціллю до кладовища німецьких військовополонених котре знаходиться поруч, але вигляд кладовища його дуже засмутив.

Перше що йому кинулося в очі, це побиті надгробки, яких він нарахував аж 37.

Судячи з усього, хтось "порозважався", стрибаючи по старих та крихких надгробках", - розповів дослідник.

 
Високий вал

"Ще вчора увесь цивілізований світ відзначав день пам'яті та примирення, віддав шану загиблим у тій страшній війні, й в цей день ми бачимо спаплюжене кладовище німецьких полонених. Як розцінювати цей вчинок, як акт вандалізму чи свідому провокацію?

Якби комунальне підприємство "Спецкомбінат КПО" ЧМР, що опікується кладовищем іноземних полонених вчасно замінило ветхі надгробки, такої неприємної події могло б не статися. Дуже шкода що в наш час меморіалам минулих війн приділяють зовсім мало уваги або зовсім про них забувають", - підсумував Костянтин.

Заступник Чернігівського міського голови Олександр Ломако прокоментував випадок:

"Очевидно, що в припадку "побєдобєсія" якісь ідіоти (іншої характеристики у мене немає) під впливом алкоголю (поруч порожні пляшки від пива та горілки) зруйнували 36 плит на могилах розстріляних під час війни німецьких військовополонених біля лижної бази в Чернігові. Так вони вчора відсвяткували 9 травня".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.