Україна та США домовилися співпрацювати у пошуку військовополонених

Україна домовилася зі США про співпрацю у пошуку військовополонених та зниклих безвісти.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на сторінку у Facebook посольства України у США.

 

Меморандум про порозуміння укладено між Міністерством оборони України та Агенцією з питань пошуку військовополонених і зниклих безвісти Міністерства оборони США.

"Меморандум є результатом дворічної роботи Посольства України у США, спільно з американськими партнерами, з підготовки необхідної нормативно-правової бази, яка дозволяє пошук на території України та повернення до США останків загиблих та зниклих безвісти під час Другої світової війни американських військовослужбовців", — повідомляє посольство.

Крім того, Меморандум передбачає обмін досвідом з американською стороною щодо особливостей пошуку військовослужбовців Збройних сил України й інших силових структур, які зникли безвісти чи попали в полон під час триваючої збройної агресії Росії проти України.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.