Спецпроект

У Львові знімають британський фільм про Голокост. ФОТО

У центрі Львова вже впродовж кількох днів тривають зйомки історичного фільму "Єва", що має на меті розповісти про нацистську окупацію Європи та Голокост.

Зйомки проходять на вулицях Театральній, Федорова, Вірменській, Ставропігійській, Друкарській, Франка, Князя Романа, у Стрийському парку та парку ім. Івана Франка, повідомляє видання "Західний аргумент" із посиланням на Zaxid.net.

Ці вулиці заповнені акторами у формі нацистських солдатів, німецькою військовою технікою та символікою гітлерівської Німеччини. Загальна кількість масовки – 300 осіб.

 

Стрічку, яка вийде англійською мовою, знімає Велика Британія. У сюжеті йдеться про історію єврейської дівчинки Єви Хейман (1931-1944), яка жила в часи Другої світової війни в Угорщині (нині - це територія Румунії) і загинула у газовій камері Аушвіца. Вона відома тим, що вела щоденник, у якому відображала свої переживання на тлі окупації й переслідувань євреїв.

 
 

Акторський склад буде теж британським, проте до зйомок також запросили двох українських акторів – Богдана Рубана та Андрія Кліменкова.

 

Андрій Кліменков відомий українському глядачеві за серіалами "Черговий лікар", "Центральна лікарня", "Жіночий лікар", "За законами воєнного часу-2", "Мама моєї доньки", "Сонячний листопад"  тощо.

Богдан Рубан – 26-річний киянин, актор, модель, танцюрист.  У 2016 році зіграв одну із головних ролей у комедійному молодіжному фільмі "Селфіпаті".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.