На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

1 березня 2019 року відкрили меморіальну дошку на честь Григорія Радченка – інженера-гідротехніка, громадського діяча, уродженця села Спаське Сосницького району.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Фото: ГО "Українська Ініціатива"

 

Дошку встановлено на фасаді будівлі Сосницького районного Будинку культури спільними зусиллями ГО "Українська Ініціатива", Чернігівської ОДА, Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, органів місцевого самоврядування.

В рамках заходу з промовами виступили заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова, голова правління ГО "Українська Ініціатива" Юрій Косенко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, в.о. голови Сосницької РДА Федір Давиденко та селищний голова Сосниці Андрій Портний.

Окрім того, між ГО "Українська Ініціатива" та органами місцевого самоврядування було досягнуто цілковитої згоди щодо подальшої співпраці та окреслено конкретні напрямки й плани на найближче майбутнє.

Читайте також:

На Чернігівщині встановили дошку командиру бою під Крутами

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.