На Закарпатті реабілітували політв’язня, що відсидів 25 років таборів

На Закарпатті комісія з реабілітації прийняла рішення щодо політв’язня Івана Мирона, який провів 25 років у ГУЛАГу.

Про це повідомляє видання Opinion.

 Фото: Голос Карпат

7 березня, регіональна комісія з реабілітації, яка створена при Закарпатській ОДА, проголосувала за те, щоби направити Національній комісії з реабілітації обґрунтовану пропозицію для визнання реабілітованим Івана Мирона.

Серед вироків Іванові Мирону інкримінували "вчинення терористичних актів", "контрреволюційна й антирадянська діяльність" та "зрада Батьківщини". Оскільки в справі були не тільки політичні, але і суто кримінальна стаття, "бандитизм", через напад на охоронця сільради, Іванові Мирону відмовили в реабілітації вже за часів незалежної України.

При перегляді 1995 року суд вирішив перекваліфікувати справу зі "зради Батьківщині" на "державну зраду", керуючись Кримінальним кодексом 1961 року.

Тему реабілітації Мирона багато разів порушували небайдужі, але тільки з прийняттям закону, що спрощує процедуру реабілітації, це стало можливим. Зараз матеріали й результати розгляду регіональної комісії візьме до уваги Національна комісія з реабілітації, котра прийматиме остаточне рішення. На Закарпатті сподіваються, що це станеться якнайшвидше.

Довідково: Іван Мирон мешкає у гірському селі Росішка, що у Рахівському районі Закарпатської області. У 1950 році молодий вчитель, який вважав радянську владу антинародною та не погоджувався із насильницьким "залученням" до колгоспів і санкціями за проукраїнську діяльність, зокрема ув’язненням земляків, тощо, перейшов у нелегальне становище, відмовившись від призову до армії.

Він став підпільником, увійшов до лав ОУН, працював зв’язковим та виконував інші завдання. Серед них було і те, яке призвело до затримання групи з 18 повстанців у травні 1951-го. Завданням Івана Мирона в акції була участь у захопленні сільради, він забрав зброю в охоронця.

Шістьом із засуджених, серед яких був і Іван Мирон, дали найбільше покарання – 25 років суворого режиму. Такий термін до кінця відбував мало хто: здебільшого в’язні або помирали, або виходили раніше через "зразкову поведінку", співпрацю та внаслідок написання "каяття".

Таке пропонували Іванові Мирону після смерті Сталіна: 1956 року була велика амністія, випускали і політичних в’язнів. Іван Мирон відмовився. "Не написав я покаяння. Нас вчинили на своїй землі рабами. Я цього не прийняв. У чому я винен? Що свою землю і наших людей захищав? То не провина, а честь!" – говорить політв’язень.

І рівно 25 років й один день відбув у таборах Сибіру та Мордовії, відбував покарання з відомими "шістдесятниками", також і з Левком Лук’яненком і братами Горинями. Вийшовши на волю, він оселився у рідній Росішці у батьківській хаті, знайшов роботу кочегара.

9 березня Іванові Мирону виповниться 90 років. У селі готують свято з цієї нагоди.

Читайте також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону від УІНП

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.