У Єгипті група археологів знайшла стародавній палац біля храму Рамзеса II

Група археологів з Нью-Йорка відкрила стародавній єгипетський палац на місті королівського храму. Це підтвердили в Міністерстві античності Єгипту. Віднайдена споруда примикає до храму Рамзеса II в древньому місті Абідос, де були поховані кілька інших єгипетських правителів.

Як повідомляє Newsweek, вчені віднайшли структуру під час розкопок на місці храму, пише видання "День".

 Фото: newsweek.com

Як розповів дослідник Самех Іскандер з Університету Нью-Йорка, команда знайшла кам’яну доріжку біля південно-західного входу. Вона привела дослідників до входу в іншу будівлю, прикрашену картушем – поміткою з ієрогліфів, яка вказує на приналежність монарху.

Як виявилося, знаки говорили про фараона Рамзеса II.

Археологи також відкопали наріжні камені храму, які були прикрашені такими ж королівськими символами. Ці написи, а також нещодавно відкриті склепіння допоможуть вчених краще зрозуміти роль соборів тих часів. Професор Джоан Флетчер з Університету Йорка сказала Newsweek, що знахідна не безпрецедентна.

Приміром, поховальний храм фараона Рамзес III у Луксорі теж був доповнений королівським палацом поруч.

Читайте також:

На дні Нілу знайшли легендарний корабель, описаний ще Геродотом

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?