АНОНС: Лекція "Ідея і міф сарматизму" у НМІУ

Шляхта Речі Посполитої двох народів витворила своєрідну ідеологію, вважаючи себе нащадками сарматів. Яке призначення було в цього міфу? Чи були з ними згодні українські шляхтичі? 13 квітня про це розповість дослідник історії Іван Гоменюк.

Давно поглинули українські степи навіть згадки про войовничих сарматів, чия нестримна кіннота несла списами й мечами пострах навколишніх народам. Але й через півтора десятка століть на європейських картах ці терени продовжували іменувати Сарматією. Більше того, шляхта Речі Посполитої двох народів витворила своєрідну ідеологію, вважаючи себе нащадками саме сарматів.

 

Яке призначення було в цього міфу? Чи були з ними згодні українські шляхтичі? Як відобразився сарматизм у моді, літературі та архітектурі? Про це розповість дослідник історії Іван Гоменюк.

13 квітня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».