Спецпроект

АНОНС: Клуб історичного кіно покаже "Небувалий похід" Михаїла Кауфмана

12 квітня в Києві представлять коментовану версію повнометражної документальної стрічки Михаїла Кауфмана "Небувалий похід" (Українфільм, 1931; 70 хв., саундтрек Антона Байбакова)

Захід відбудеться у співпраці клубу історичного кіно Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного центру Олександра Довженка, Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Інституту історії України НАНУ.

 

"Небувалий похід" - це:

■ авангардний шедевр одного з найкращих операторів в історії кіно;
■ епічна історія "механізації" міста і села у переддень Голодомору;
■ драматична доля митця на службі у сталінської пропаганди.

Після перегляду зустріч з коментаторкою стрічки, істориком Людмилою Гриневич.

12 квітня, п'ятниця, 15.00

Місце: Головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 24).

Акредитація ЗМІ: + 38 097 144 89 38 (Людмила Рибченко), warmuseum.kiev@gmail.com

Вхід вільний.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.