Пам'ятник солдатам Російської імператорської армії у Володимирі-Волинському пошкодили. ФОТО

Вандали пошкодили пам’ятник солдатам Російської імператорської армії, розташований на кладовищі м. Володимира-Волинського Волинської області.

Про це стало відомо зранку 11 квітня, повідомляє сайт "Буг".

У статуї, яка зображувала воїна з мечем, відбили обидві руки вище ліктя. Вона розташовувалася на головній алеї цвинтаря.

 

Місцева поліція повідомили, що із заявами про вандалізм до них не зверталися.

На таблиці біля пам’ятника напис російською мовою "Русским воинам-бородинцам павшим при защите города 03.08.1914".

Пам’ятник розташовується над похованням солдатів 68-го Бородінського піхотного полку, які загинули 3 серпня 1914 року під час оборони міста від наступу австро-угорських військ у ході Першої світової війни.

Нагадаємо, в урочищі Куропати в Білорусі знесли хрести, встановлені активістами на честь жертв сталінських репресій.

У ніч з 17 на 18 березня сплюндровали  меморіал воякам Армії УНР у м. Ананьїв Одеської області.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.