На Одещині сплюндровано меморіал українським воякам. ФОТО

В ніч з 17 на 18 березня невідомими був сплюндрований меморіал воякам Армії УНР у м. Ананьїв Одеської області. Пам’ятник облили фарбою та закидали яйцями.

Про це повідомляє Благодійний фонд "Героїка".

 

Меморіал розташовується на в’їзді до міста. На білій колонні височіє орден Армії УНР Залізний Хрест "За Зимовий похід і бої". На пам’ятнику викарбувані імена 106 вояків, які походять з Ананьївського повіту Херсонської губернії і в лавах Армії УНР боролись за незалежність України проти білих і червоних окупантів.

 

Меморіальний комплекс збудовано на пожертви, зібрані благодійним фондом "Героїка". Автором проекту та виконавцем робіт став учасник бойових дій, доброволець Олег Собченко з Черкащини. У будівництві допомагали місцеві волонтери.

 

"Героїка" виплатить грошову винагороду у розмірі 10 000 грн за інформацію про зловмисників: heroic.spirit@gmail.com або за телефоном +38 093 725 67 45.

Благодійний фонд "Героїка" вважає цей акт вандалізму політичною акцією проросійських сил, координація яких може здійснюватися з-за кордону" - йдеться у повідомленні.

"Наш фонд розраховує на швидку та результативну роботу як органів Національної поліції, так і Служби безпеки України. Краще працювати на випередження і ловити тих, хто нападає на пам’ятники українським воякам, поки ці ж злодії не почали нападати на українських військових" - резюмують у фонді.

Читайте також:

На Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР. ФОТО

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.