У Білорусі знесли хрести пам'яті жертв репресій і затримали активістів. ФОТО. ВІДЕО

В урочищі Куропати знесли хрести, встановлені активістами на честь жертв сталінських репресій, і затримали захисників меморіалу.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на білоруське "Радіо Свобода".

 

Правоохоронці затримали 15 осіб, зокрема, опозиціонера Дмитра Дашкевича і Павла Северинця, активістив Ніну Багінську, Філіпа Шаврова, Дениса Урбановича.

Сам меморіал оточили, на територію нікого не пускають. Звідти, за даними активістів, вивезли усі 70 хрестів.

Влада не пояснює, хто ухвалив рішення знести пам’ятні знаки і куди їх вивезли.

Директор лісового господарства Олександр Міронович лише сказав, що у Куропатах проходять планові роботи з благоустрою, монтуються огорожі, "видаляються незаконно встановлені споруди".

При цьому особи "у цивільному" та правоохоронці заважали політику і активісту Павлу Северинцю вести відеотрансляцію і відганяють журналістів. Номери автівок, на яких вивозяться хрести, закриті ганчір’ям.

 

Координаторка ініціативи "За спасіння меморіала Куропати" Ганна Шапутько назвала події четвера "глобальним злочином".

За її словами, жодних громадських обговорень відносно знесення хрестів не проводилось, були суди і штрафи за їх встановлення, мав відбутись суд щодо подальших дій стосовно хрестів.

 

Довідково. Куропати – урочище біля Мінську, де у 1937-1941 роках співробітники НКВД розстрілювали репресованих мешканців Білоруської Республіки, за різними підрахунками, від 40 до 200 тисяч осіб.

На честь розстріляних активісти та опозиціонери встановили в урочищі хрести й інші меморіальні знаки.

Читайте також:

На Одещині сплюндровано меморіал українським воякам. ФОТО

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.