У Білорусі знесли хрести пам'яті жертв репресій і затримали активістів. ФОТО. ВІДЕО

В урочищі Куропати знесли хрести, встановлені активістами на честь жертв сталінських репресій, і затримали захисників меморіалу.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на білоруське "Радіо Свобода".

 

Правоохоронці затримали 15 осіб, зокрема, опозиціонера Дмитра Дашкевича і Павла Северинця, активістив Ніну Багінську, Філіпа Шаврова, Дениса Урбановича.

Сам меморіал оточили, на територію нікого не пускають. Звідти, за даними активістів, вивезли усі 70 хрестів.

Влада не пояснює, хто ухвалив рішення знести пам’ятні знаки і куди їх вивезли.

Директор лісового господарства Олександр Міронович лише сказав, що у Куропатах проходять планові роботи з благоустрою, монтуються огорожі, "видаляються незаконно встановлені споруди".

При цьому особи "у цивільному" та правоохоронці заважали політику і активісту Павлу Северинцю вести відеотрансляцію і відганяють журналістів. Номери автівок, на яких вивозяться хрести, закриті ганчір’ям.

 

Координаторка ініціативи "За спасіння меморіала Куропати" Ганна Шапутько назвала події четвера "глобальним злочином".

За її словами, жодних громадських обговорень відносно знесення хрестів не проводилось, були суди і штрафи за їх встановлення, мав відбутись суд щодо подальших дій стосовно хрестів.

 

Довідково. Куропати – урочище біля Мінську, де у 1937-1941 роках співробітники НКВД розстрілювали репресованих мешканців Білоруської Республіки, за різними підрахунками, від 40 до 200 тисяч осіб.

На честь розстріляних активісти та опозиціонери встановили в урочищі хрести й інші меморіальні знаки.

Читайте також:

На Одещині сплюндровано меморіал українським воякам. ФОТО

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".