У Білорусі знесли хрести пам'яті жертв репресій і затримали активістів. ФОТО. ВІДЕО

В урочищі Куропати знесли хрести, встановлені активістами на честь жертв сталінських репресій, і затримали захисників меморіалу.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на білоруське "Радіо Свобода".

 

Правоохоронці затримали 15 осіб, зокрема, опозиціонера Дмитра Дашкевича і Павла Северинця, активістив Ніну Багінську, Філіпа Шаврова, Дениса Урбановича.

Сам меморіал оточили, на територію нікого не пускають. Звідти, за даними активістів, вивезли усі 70 хрестів.

Влада не пояснює, хто ухвалив рішення знести пам’ятні знаки і куди їх вивезли.

Директор лісового господарства Олександр Міронович лише сказав, що у Куропатах проходять планові роботи з благоустрою, монтуються огорожі, "видаляються незаконно встановлені споруди".

При цьому особи "у цивільному" та правоохоронці заважали політику і активісту Павлу Северинцю вести відеотрансляцію і відганяють журналістів. Номери автівок, на яких вивозяться хрести, закриті ганчір’ям.

 

Координаторка ініціативи "За спасіння меморіала Куропати" Ганна Шапутько назвала події четвера "глобальним злочином".

За її словами, жодних громадських обговорень відносно знесення хрестів не проводилось, були суди і штрафи за їх встановлення, мав відбутись суд щодо подальших дій стосовно хрестів.

 

Довідково. Куропати – урочище біля Мінську, де у 1937-1941 роках співробітники НКВД розстрілювали репресованих мешканців Білоруської Республіки, за різними підрахунками, від 40 до 200 тисяч осіб.

На честь розстріляних активісти та опозиціонери встановили в урочищі хрести й інші меморіальні знаки.

Читайте також:

На Одещині сплюндровано меморіал українським воякам. ФОТО

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".