Спецпроект

АНОНС: Лекція "Боротьба українських митців з травмою і примусовою амнезією Великого голоду 1932-1933 рр."

Особливість травми Голодомору для українського народу полягає у більш ніж 50-річному насильницькому замовчуванні правди. Про ці події не можна було пустити ні пари з уст в радянській Україні, а в інших місцях про нього вже забули чи й ніколи не знали – від середини 1930-х до середини 1980-х.

Про це повідомляє "Prostir.Museum".

 

Пам’ять вистояла. Не в останню чергу це стало можливим завдяки українським митцям – письменникам та кінематографістам – які шукали власні відповіді на запитання "Як говорити?", рятуючи індивідуальними зусиллями колективну пам’ять, закодовуючи її засобами культури.

Так само зберігалася пам’ять про жертв Голодомору – їхню невинну смерть як подвиг мучеництва (від давньогрецького "marthos" – мученик, але також і свідок).

Адже у ХХ-му столітті було відібрано саму суть цього благородного вчинку смерті в ім’я правди – честь пам’яті наступними поколіннями. Як кіно та література років боролися з амнезією Голодомору та як конструювалася і по-особливому розвивалася колективна пам’ять про Голодомор розповість Ірина Старовойт 17 квітня о 14:00.

Лектор: Ірина Старовойт – поетка, літературознавка, доцентка кафедри культурології УКУ, дослідниця скандинавсько-британського міжнародного проектуHistorical Trauma Studies.

Теми, якими цікавиться і про які пише та виступає: динаміка конфліктів культурної пам'яті та їх подолання, негативна спадщина, етика пам'яті, опрацювання міжпоколіннєвої травми.

Час:17 квітня, середа, 17:00

Місце: м. Київ, вул. Лаврська, 3

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.