На Львівщині хочуть встановити пам’ятник першому головному військовому прокурору УНР

Військові прокурори вшановують пам’ять того, хто століття назад був одним з перших Головних військових прокурорів Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє видання Фортпост із посиалнням на прес-службу Військової прокуратури Західного регіону.

 Фото: Фортпост

Святкування на початку 2019 року 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки спонукало всіх шукати історичне коріння.

До цієї благородної мети долучилися повною мірою і військові прокурори Західного регіону України, які днями відвідали місце поховання одного з перших Головних військових прокурорів Армії УНР генерал-хорунжого Олександра Чеховича.

Керівники військової прокуратури Західного регіону України на чолі з військовим прокурором регіону полковником юстиції Віталієм Вдовитченком відшукали місце поховання Головного військового прокурора Армії УНР, генерал-хорунжого Чеховича Олександра Олександровича, – у селі Білка Перемишлянського району на Львівщині.

 Олександр Чехович

"Історикам належить встановлювати точні дати, а військові прокурори планують вже ближчим часом зробити все від них залежне, аби пам’ять Головного військового прокурора Армії УНР була вшанована належним його постаті чином", – резюмував військовий прокурор регіону.

Віталій Вдовитченко зазначив, що військові прокурори мають намір відновити історичну справедливість: встановити пам’ятник генерал-хорунжому УНР Олександру Чеховичу на місці його поховання.

Читайте також:

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.