На Львівщині хочуть встановити пам’ятник першому головному військовому прокурору УНР

Військові прокурори вшановують пам’ять того, хто століття назад був одним з перших Головних військових прокурорів Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє видання Фортпост із посиалнням на прес-службу Військової прокуратури Західного регіону.

 Фото: Фортпост

Святкування на початку 2019 року 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки спонукало всіх шукати історичне коріння.

До цієї благородної мети долучилися повною мірою і військові прокурори Західного регіону України, які днями відвідали місце поховання одного з перших Головних військових прокурорів Армії УНР генерал-хорунжого Олександра Чеховича.

Керівники військової прокуратури Західного регіону України на чолі з військовим прокурором регіону полковником юстиції Віталієм Вдовитченком відшукали місце поховання Головного військового прокурора Армії УНР, генерал-хорунжого Чеховича Олександра Олександровича, – у селі Білка Перемишлянського району на Львівщині.

 Олександр Чехович

"Історикам належить встановлювати точні дати, а військові прокурори планують вже ближчим часом зробити все від них залежне, аби пам’ять Головного військового прокурора Армії УНР була вшанована належним його постаті чином", – резюмував військовий прокурор регіону.

Віталій Вдовитченко зазначив, що військові прокурори мають намір відновити історичну справедливість: встановити пам’ятник генерал-хорунжому УНР Олександру Чеховичу на місці його поховання.

Читайте також:

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.