Нотр-Дам де Парі: причиною пожежі могло стати коротке замикання

Причиною пожежі в Соборі Паризької Богоматері могло стати коротке замикання у частині будівлі, яка перебувала на реконструкції.

Як повідомляє "Європейська правда", про це пише французьке видання Le Parisien з посиланням на джерела в поліції.

 Фото: Le Parisien

В рамках розслідування поліція допитала вже близько 30 осіб – охоронців, співробітників компанії, що проводить реконструкцію, будівельників.

Співробітники служби безпеки повідомили поліції, що осередок пожежі був розташований біля основи шпиля Нотр-Даму з боку Сени.

В рамках цих реставраційних робіт на шпилі Нотр-Даму встановили риштування вагою понад 500 тонн. Будівельні роботи обслуговувалися трьома ліфтами.

Перший ліфт піднімав робітників на висоту 24 м від землі, другий піднімав на висоту 54 м на дах, третій ліфт дозволяв дістатися до шпиля, який робітники повинні були очистити. Два з цих ліфтів вже працювали з минулого четверга, коли знімали статуї, розташовані на шпилі.

За словами охоронців, коли спрацювала пожежна сигналізація і вони прибули до ліфта, пожежа вже була сильною і вони більше нічого не могли зробити.

За однією з версій криміналістів, причиною пожежі могла бути проблема з електрикою. "Можливо, сталося коротке замикання", - сказав один зі співрозмовників видання.

Читайте також:

Пасха Парижа – від смерті до життя

Нотр-Дам де Парі: панорама собору після пожежі та початок слідства. ФОТО

Пожежу у Соборі Паризької Богоматері взяли під контроль і частково загасили. ФОТО.

Горить Собор Паризької Богоматері. ФОТО. ВІДЕО

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.