На Житомирщині викопали могильну плиту, ймовірно – польського письменника Яна Барщевського. ФОТО

Проводячи газопровід до власного обійстя житель міста Чуднів Житомирської області викопав на подвір'ї стару чавунну плиту, згодом виявилося, що вона не що інше, як надмогильна плита відомого польського та білоруського письменника Яна Барщевського.

Про це повідомляє сайт Чуднів news.

 

Проводячи газопровід до власного обійстя, чуднівчанин викопав на подвір'ї стару чавунну плиту, а через 17 років виявилося, що вона не що інше, як надмогильна плита відомого польського та білоруського письменника Яна Барщевського.

Власник подвір'я розповідає, що в 2002 або в 2003 році, копаючи траншею для прокладання газової труби, знайшов чавунну плиту, яка знаходилася в землі на глибині 50 сантиметрів. Знахідка була досить тяжка, вагою приблизно 30-35 кг, явно мала певний напис, який за товщею іржі неможливо було детально роздивитися.

10 років тяжка плита просто стояла під хлівом, допоки господар вирішив зацементувати подвір'я і для економії цементу просто закрив частину ділянки знайденою плитою.

 

З часом, під впливом погодних умов, іржа з плити стерлася і став чітко помітний напис. Господарі вважали, що напис на німецькій мові і не переймалися написаним, доки 15 квітня 2019 року їхню дочку, чотирикласницю Лєну, зацікавив його переклад.

Дівчинка старанно переписала прізвище та ім'я, які були початком напису, і вирішила пошукати в Інтернеті переклад. На введене прізвище пошукова система не видала жодного збігу, тоді дівчинка дописала до нього ще й ім'я і в Інтернеті одразу з'явилися посилання.

Найперша стаття у Вікіпедії, яка розповідає про Яна Барщевського, польського та білоруського письменника, який жив і помер в Чуднові в 1851 році. Дуже ймовірно, що знайдена чавунна плита є надгробною плитою відомого письменника.

 Ян Барщевський

Надпис на плиті перекладається приблизно так: "Ян Барщевський, улюбленець Бога, письменник, натхненний Ісусом. Жив помірковано 70 років. Помер 23 лютого 1851 року".

Читайте також:

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.