АНОНС: "Польська меншина на Волині в роки ІІ Світової війни" - лекція Ярослава Борщика

Лектор розповість історію польської громади на Волині в роки Другої світової війни: знищення міжвоєнної Польської держави, перша радянська окупація, німецька окупація, другий прихід радянської влади. Слухачі дізнаються, яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні

Польська національна спільнота та її доля у період Другої світової війни на Волині – чи не найбільш контраверсійна та конфліктна в публічному середовищі. Вибірковість пам'яті про Волинську трагедію – такою була офіційна меморіалізаційна політика двох "дружніх соціалістичних" держав-сусідок.

На міждержавному рівні довгий час панував підхід "Пробачаємо і просимо вибачення". Втім, він був дуже залежний від особистостей президентів і України, і Польщі. На побутовому рівні історії трохи інші: там є місце і ксенофобії, і мові ненависті, і вандалізму.

 

Інформування населення регіону та України загалом, підвищення рівня обізнаності знизу з історичним контекстом – це перший крок у напрямку порятунку від взаємо-ресентименту. В зв'язку з чим, ГО "Мнемоніка" запрошує на лекцію історика Ярослава Борщика, наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Лектор зупиниться на головних етапах в історії польської громади на Волині в роки Другої світової війни: знищенню міжвоєнної Польської держави, першій радянській окупації, німецькій окупації, другому приходу радянської влади. Ми дізнаємось, яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні.

Також говоритимемо і про українсько-польський конфлікт 1943 року на Волині, про термінологічні дискусії щодо дефініції тих подій, оцінки кількості жертв з обох сторін, випадки взаємної допомоги та порятунку. Поговоримо про політичні цілі поляків в регіоні, їхні стратегії виживання та боротьби з українським націоналістичним підпіллям, співпрацю та взаємини з німецькою адміністрацією та радянськими партизанами.

Лекція відбудеться 27 травня о 18:00 у просторі INFOHUB (м. Рівне, вул. Словацького 3а). Організатори просять реєструватись.

***

Лекція проводиться в рамках реалізації проєкту "Стежками пам'яті". Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону.

Проєкт "Стежками пам'яті" реалізується ГО "Мнемоніка" в партнерстві з ГО "Інша Освіта" та інститутом "Centropa" за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.