АНОНС: "Польська меншина на Волині в роки ІІ Світової війни" - лекція Ярослава Борщика

Лектор розповість історію польської громади на Волині в роки Другої світової війни: знищення міжвоєнної Польської держави, перша радянська окупація, німецька окупація, другий прихід радянської влади. Слухачі дізнаються, яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні

Польська національна спільнота та її доля у період Другої світової війни на Волині – чи не найбільш контраверсійна та конфліктна в публічному середовищі. Вибірковість пам'яті про Волинську трагедію – такою була офіційна меморіалізаційна політика двох "дружніх соціалістичних" держав-сусідок.

На міждержавному рівні довгий час панував підхід "Пробачаємо і просимо вибачення". Втім, він був дуже залежний від особистостей президентів і України, і Польщі. На побутовому рівні історії трохи інші: там є місце і ксенофобії, і мові ненависті, і вандалізму.

 

Інформування населення регіону та України загалом, підвищення рівня обізнаності знизу з історичним контекстом – це перший крок у напрямку порятунку від взаємо-ресентименту. В зв'язку з чим, ГО "Мнемоніка" запрошує на лекцію історика Ярослава Борщика, наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Лектор зупиниться на головних етапах в історії польської громади на Волині в роки Другої світової війни: знищенню міжвоєнної Польської держави, першій радянській окупації, німецькій окупації, другому приходу радянської влади. Ми дізнаємось, яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні.

Також говоритимемо і про українсько-польський конфлікт 1943 року на Волині, про термінологічні дискусії щодо дефініції тих подій, оцінки кількості жертв з обох сторін, випадки взаємної допомоги та порятунку. Поговоримо про політичні цілі поляків в регіоні, їхні стратегії виживання та боротьби з українським націоналістичним підпіллям, співпрацю та взаємини з німецькою адміністрацією та радянськими партизанами.

Лекція відбудеться 27 травня о 18:00 у просторі INFOHUB (м. Рівне, вул. Словацького 3а). Організатори просять реєструватись.

***

Лекція проводиться в рамках реалізації проєкту "Стежками пам'яті". Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону.

Проєкт "Стежками пам'яті" реалізується ГО "Мнемоніка" в партнерстві з ГО "Інша Освіта" та інститутом "Centropa" за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей