АНОНС: "Польська меншина на Волині в роки ІІ Світової війни" - лекція Ярослава Борщика

Лектор розповість історію польської громади на Волині в роки Другої світової війни: знищення міжвоєнної Польської держави, перша радянська окупація, німецька окупація, другий прихід радянської влади. Слухачі дізнаються, яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні

Польська національна спільнота та її доля у період Другої світової війни на Волині – чи не найбільш контраверсійна та конфліктна в публічному середовищі. Вибірковість пам'яті про Волинську трагедію – такою була офіційна меморіалізаційна політика двох "дружніх соціалістичних" держав-сусідок.

На міждержавному рівні довгий час панував підхід "Пробачаємо і просимо вибачення". Втім, він був дуже залежний від особистостей президентів і України, і Польщі. На побутовому рівні історії трохи інші: там є місце і ксенофобії, і мові ненависті, і вандалізму.

 

Інформування населення регіону та України загалом, підвищення рівня обізнаності знизу з історичним контекстом – це перший крок у напрямку порятунку від взаємо-ресентименту. В зв'язку з чим, ГО "Мнемоніка" запрошує на лекцію історика Ярослава Борщика, наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Лектор зупиниться на головних етапах в історії польської громади на Волині в роки Другої світової війни: знищенню міжвоєнної Польської держави, першій радянській окупації, німецькій окупації, другому приходу радянської влади. Ми дізнаємось, яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні.

Також говоритимемо і про українсько-польський конфлікт 1943 року на Волині, про термінологічні дискусії щодо дефініції тих подій, оцінки кількості жертв з обох сторін, випадки взаємної допомоги та порятунку. Поговоримо про політичні цілі поляків в регіоні, їхні стратегії виживання та боротьби з українським націоналістичним підпіллям, співпрацю та взаємини з німецькою адміністрацією та радянськими партизанами.

Лекція відбудеться 27 травня о 18:00 у просторі INFOHUB (м. Рівне, вул. Словацького 3а). Організатори просять реєструватись.

***

Лекція проводиться в рамках реалізації проєкту "Стежками пам'яті". Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону.

Проєкт "Стежками пам'яті" реалізується ГО "Мнемоніка" в партнерстві з ГО "Інша Освіта" та інститутом "Centropa" за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.