Вийшов збірник документів про виконавців Великого терору на лаві підсудних

Вийшов друком третій том серії "Відлуння Великого терору" під назвою "Чекісти Сталіна в лещатах "соціалістичної законності".

Книга є спільним виданням низки установ, серед яких й Інститут історії України НАН України, Торонтський університет; Вірджинський універститет; Галузевий державний архів Служби безпеки України, повідомляє Інститут історії України.

Як можна довідатися з анотації, в третьому томі збірника документів вміщено "листи до влади" співробітників державної безпеки НКВД СРСР – організаторів і виконавців масових каральних операцій 1937‒1938 pp., які опинилися в 1939–1941 pp. під слідством, арештом і судом.

 Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох томах. – Том. 3: Чекісти Сталіна в лещатах "соціалістичної законності". Его-документи 1938–1941 pp. / Ред. кол.: В. Бірчак, Т. Блаувельт, В. Васильєв, Л. Віола, О. Довбня, В. Золотарьов, І. Кашу, А. Когут, С. Кокін, М. Панова, Р. Подкур, Д. Россман, А. Савін, О. Тепляков, М. Юнге; Відп. ред.: В. Васильєв, Р. Подкур, Л. Віола; Авт.-уклад.: А. Савін, О. Тепляков, М. Юнге. НАН України. Інститут історії України; Торонтський університет; Вірджинський універститет; Галузевий державний архів Служби безпеки України. – K.: Видавець В. Захаренко, 2019. – 936 с.

Крім того, до збірника ввійшли різні комплекси документів, які дозволяють зрозуміти контекст кампанії "дисциплінування НКВД", розкривають цілі та позначають її межі.

Ідеться про "листи до влади" жертв Великого терору та їхніх родичів, чекістські рапорти, накази НКВД СРСР за 1938‒1939 pp., матеріали перевірки співробітників держбезпеки, що здійснювалася організаціями ВКП(б), газетні репортажі про відкриті судові процеси над чекістами тощо.

Низка документів, таких як різноманітні матеріали особових справ співробітників держбезпеки, дає можливість простежити життєві траєкторії чекістів і охарактеризувати генезис формування цієї специфічної групи радянського суспільства.

Зміст збірника можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, перший том серії мав назву "Партійні збори та оперативні наради співробітників управлінь НКВД УРСР (листопад 1938 ‒ листопад 1939 pp.)".

Другий том містив документи з архівних кримінальних справ на співробітників органів НКВД УРСР, засуджених за порушення "соціалістичної законності" (жовтень 1938 p. ‒ червень 1943 р.).   

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.