Археологи знайшли забутий тунель метро в Барселоні

Іспанські археологи виявили частину тунелю метро в Барселоні, який проектували ще у 1928 році. Планувалося, що лінія з’єднає станцію метро Ліцеу з фунікулером.

Про це повідомляє Politeka.

Місце, де починався примарний тунель, знайшли цього року випадково завдяки археологічним роботам, проведеним перед установкою пневматичної мережі збору сміття. У ході розкопок фахівці знайшли різні приховані в землі деталі, пов’язані зі змінами міської інфраструктури в XVII і XVIII століттях та тунель ХХ століття.

Тунель покритий бетоном зовтовшки до 80 сантиметрів і має глибину 12,5 метрів. Археологи знайшли там дерев’яні сходи і балки для підйому обладнання. Вхід в тунель був закритий в 1933 році після того, як жителі сусідніх будинків виступили проти відкритих люків на вулиці. Роботи по вивченню об’єкта тривають.

Як повідомлялося, на Херсонщині пам’ятку археології національного значення — "Античне городище Скелька-1"  довели до археологічної катастрофи.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.