Археологи знайшли забутий тунель метро в Барселоні

Іспанські археологи виявили частину тунелю метро в Барселоні, який проектували ще у 1928 році. Планувалося, що лінія з’єднає станцію метро Ліцеу з фунікулером.

Про це повідомляє Politeka.

Місце, де починався примарний тунель, знайшли цього року випадково завдяки археологічним роботам, проведеним перед установкою пневматичної мережі збору сміття. У ході розкопок фахівці знайшли різні приховані в землі деталі, пов’язані зі змінами міської інфраструктури в XVII і XVIII століттях та тунель ХХ століття.

Тунель покритий бетоном зовтовшки до 80 сантиметрів і має глибину 12,5 метрів. Археологи знайшли там дерев’яні сходи і балки для підйому обладнання. Вхід в тунель був закритий в 1933 році після того, як жителі сусідніх будинків виступили проти відкритих люків на вулиці. Роботи по вивченню об’єкта тривають.

Як повідомлялося, на Херсонщині пам’ятку археології національного значення — "Античне городище Скелька-1"  довели до археологічної катастрофи.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.