АНОНС: Круглий Стіл «Архіву СБУ 25 років: здобутки та перспективи»

Мета заходу – підбити підсумки діяльності Галузевого державного архіву Служби безпеки України, обговорити перспективи й шляхи розвитку архівної установи.

Про це повідомляє Укрінформ.

 Фото: ГДА СБУ

1 квітня 1994 року постановою Кабінету Міністрів України № 206 було створено Галузевий державний архів Служби безпеки України. Його призначенням визначено постійне зберігання документів і матеріалів Національного архівного фонду, які створюються під час оперативно-розшукової діяльності органів безпеки України.

Перші документи, що зберігаються у сховищах Архіву, датуються 1918 роком. Нині у ГДА СБУ сформовано 87 фондів, які містять 225 тисяч одиниць зберігання.

За оцінкою Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) у 2018 році ГДА СБУ посів перше місце в загальному підсумку оцінювання доступу до архівів КҐБ серед пострадянських країн.

Учасники:

Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Анатолій Хромов – заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті;

Ігор Кулик – начальник Управління УІНП;

Тетяна Баранова – голова Державної архівної служби України;

Геннадій Боряк – заступник директора Інституту історії України НАНУ;

Сергій Кокін – представник Інституту історії України НАНУ;

Валерій Васильєв – представник Інституту історії України НАНУ;

Георгій Папакін – директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського;

Анна Олійник – в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;

Володимир Бірчак – керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;

Олександр Бєлов – радник Апарату Голови СБУ;

Юрій Шаповал – представник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імень І.Ф. Кураса НАН України;

Наталія Маковська – заступник директора Центрального державного арххіву вищих органів влади та управління України;

Ольга Бажан – директор архіву Центрального державного архіву громадських об’єднань України;

Володимир Сідак – представник Національної академія СБУ;

Світлана Лясковська – представник Національної академія СБУ;

Іван Патриляк – декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Богдан Біляшівський – генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили";

Олеся Стасюк – генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору";

Любов Легасова – заступник генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні;

Віталій Нахманович – відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Організатор: Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Час: 4 квітня, четвер, 13:30.

Місце: "Укрінформ", Зала 2, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна")

Контактна особа: заступник директора ГДА СБУ Анатолій Хромов, тел.: 255-85-41, arhivsbu@ssu.gov.ua .

АКРЕДИТАЦІЯ ЗМІ – anna@ukrinform.com

Пряму трансляцію круглого столу можна буде переглянути за посиланням нижче:

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.