АНОНС: Круглий Стіл «Архіву СБУ 25 років: здобутки та перспективи»

Мета заходу – підбити підсумки діяльності Галузевого державного архіву Служби безпеки України, обговорити перспективи й шляхи розвитку архівної установи.

Про це повідомляє Укрінформ.

 Фото: ГДА СБУ

1 квітня 1994 року постановою Кабінету Міністрів України № 206 було створено Галузевий державний архів Служби безпеки України. Його призначенням визначено постійне зберігання документів і матеріалів Національного архівного фонду, які створюються під час оперативно-розшукової діяльності органів безпеки України.

Перші документи, що зберігаються у сховищах Архіву, датуються 1918 роком. Нині у ГДА СБУ сформовано 87 фондів, які містять 225 тисяч одиниць зберігання.

За оцінкою Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) у 2018 році ГДА СБУ посів перше місце в загальному підсумку оцінювання доступу до архівів КҐБ серед пострадянських країн.

Учасники:

Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Анатолій Хромов – заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті;

Ігор Кулик – начальник Управління УІНП;

Тетяна Баранова – голова Державної архівної служби України;

Геннадій Боряк – заступник директора Інституту історії України НАНУ;

Сергій Кокін – представник Інституту історії України НАНУ;

Валерій Васильєв – представник Інституту історії України НАНУ;

Георгій Папакін – директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського;

Анна Олійник – в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;

Володимир Бірчак – керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;

Олександр Бєлов – радник Апарату Голови СБУ;

Юрій Шаповал – представник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імень І.Ф. Кураса НАН України;

Наталія Маковська – заступник директора Центрального державного арххіву вищих органів влади та управління України;

Ольга Бажан – директор архіву Центрального державного архіву громадських об’єднань України;

Володимир Сідак – представник Національної академія СБУ;

Світлана Лясковська – представник Національної академія СБУ;

Іван Патриляк – декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Богдан Біляшівський – генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили";

Олеся Стасюк – генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору";

Любов Легасова – заступник генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні;

Віталій Нахманович – відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Організатор: Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Час: 4 квітня, четвер, 13:30.

Місце: "Укрінформ", Зала 2, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна")

Контактна особа: заступник директора ГДА СБУ Анатолій Хромов, тел.: 255-85-41, arhivsbu@ssu.gov.ua .

АКРЕДИТАЦІЯ ЗМІ – anna@ukrinform.com

Пряму трансляцію круглого столу можна буде переглянути за посиланням нижче:

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.