Спецпроект

Меморіал жертв Голодомору передав книги для бібліотек Вінниччини

3 квітня 2019 року у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського відбулась презентація освітньо-патріотичного проекту «Книги для 100 університетів і бібліотек України». В заході взяли участь бібліотекарі, громадські активісти, студенти та педагоги з Вінницької області.

В рамках даного проекту ініційованого Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору", спільно з Всеукраїнською правозахисною організацією "Меморіал" імені Василя Стуса, за підтримки газети "Україна молода" було передано комплекти книг з історії України, у тому числі з тематики геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років (загалом близько 60 назв) бібліотекам Вінниці та Вінницької області.

 

Захід відкрила ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – Наталія Лазаренко. Меморіал жертв Голодомору представили: перший заступник генерального директора – Ірина Батирєва та завідувач інформаційно-видавничого відділу музею – Юлія Коцур.

До реалізації проекту долучився й громадський діяч Микола Герасименко, який передав бібліотекам книги історичної тематики з власної книгозбірні.

Усі передані книги – це рідкісні видання, енциклопедична література, що видавалася не для продажу. На їх сторінках розкривається правда про Голодомор-геноцид української нації, руйнуючи давно вкорінені "совєцькі" стереотипи.

Книги мають українське патріотичне спрямування, покликані вести боротьбу за свідомість, насамперед, молоді, яка формує національну українську еліту.

"Перемога народжується не на полі бою, а у школах та університетах" – із цим меседжем проект рухається Україною, відкриваючи громадськості правду про різні хронологічні періоди історії України.

Читайте також:

Архіви першої міжнародної конференції про Голодомор стали доступні в Інтернеті

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".