Спецпроект

Меморіал жертв Голодомору передав книги для бібліотек Вінниччини

3 квітня 2019 року у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського відбулась презентація освітньо-патріотичного проекту «Книги для 100 університетів і бібліотек України». В заході взяли участь бібліотекарі, громадські активісти, студенти та педагоги з Вінницької області.

В рамках даного проекту ініційованого Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору", спільно з Всеукраїнською правозахисною організацією "Меморіал" імені Василя Стуса, за підтримки газети "Україна молода" було передано комплекти книг з історії України, у тому числі з тематики геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років (загалом близько 60 назв) бібліотекам Вінниці та Вінницької області.

 

Захід відкрила ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – Наталія Лазаренко. Меморіал жертв Голодомору представили: перший заступник генерального директора – Ірина Батирєва та завідувач інформаційно-видавничого відділу музею – Юлія Коцур.

До реалізації проекту долучився й громадський діяч Микола Герасименко, який передав бібліотекам книги історичної тематики з власної книгозбірні.

Усі передані книги – це рідкісні видання, енциклопедична література, що видавалася не для продажу. На їх сторінках розкривається правда про Голодомор-геноцид української нації, руйнуючи давно вкорінені "совєцькі" стереотипи.

Книги мають українське патріотичне спрямування, покликані вести боротьбу за свідомість, насамперед, молоді, яка формує національну українську еліту.

"Перемога народжується не на полі бою, а у школах та університетах" – із цим меседжем проект рухається Україною, відкриваючи громадськості правду про різні хронологічні періоди історії України.

Читайте також:

Архіви першої міжнародної конференції про Голодомор стали доступні в Інтернеті

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.