У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

У селищі Орлівка одного з районів Севастополя (окупований Крим) у ніч на 9 травня вандали розбили пам'ятник з іменами місцевих жителів, кримських татар, які загинули під час Другої світової війни.

Про це повідомляє телеканал Прямий із посиланням на Crimean Tatars у Facebook.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

Так, 6 травня у Мамашаї (Орлівка) було оновлено пам'ятник героям війни, який стояв тут з 60-х років.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

На оновлених плитах пам'ятника тепер імена 64 загиблих на війні жителів Мамашая, серед яких 57 – кримські татари.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

"У ніч на 9 травня вандали розбили гранітні плити. Це виявили вранці Дня перемоги, коли по всій країні вже вшановували ветеранів, віддавали данину пам'яті загиблим на війні, щосили звучали переможні марші і йшли маршем безсмертні полки", - йдеться у повідомленні.

Читайте також:

У центрі Харкова розтрощили знак на честь проголошення суверенітету України. ФОТО

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.