АНОНС: Семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів" у Києві

Спілка археологів України та Інститут археології НАН України 16 травня запрошують на відкритий семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів".

Протягом останніх десятиліть культурна спадщина неодноразово опинялася в заручниках збройних конфліктів. Масштабних руйнувань зазнавали пам’ятки археології, архітектури, монументального мистецтва, а також музеї у зонах бойових дій.

У 2014 році з цим зіткнулася і Україна: значна кількість пам’яток та музеїв опинилася в зоні АТО та на тимчасово окупованих територіях, частина з них постраждала внаслідок бойових дій.

Що відбувається з культурною, зокрема, археологічною спадщиною України в зоні бойових дій та на окупованих територіях сьогодні? Чи використовує Україна міжнародні механізми правового захисту культурної спадщини?

Ці та інші питання висвітлюватимуть у свої доповідях ключові промовці семінару:

Ельміра Аблялімова (Екс-генеральний директор Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, координатор проектів Кримського інституту стратегічних досліджень) – «Порушення міжнародного гуманітарного права щодо захисту культурної спадщини на території тимчасово окупованого Криму: пошук міжнародно-правових шляхів»;

Сергій Теліженко (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ), –«Ситуація з археологічною спадщиною в зоні проведення військових дій (Луганська область)»;

Сем Харді (PhD в галузі культурної спадщини, Norwegian Institute in Rome) –
«На лінії вогню: культурна спадщина в гибрідній війні – окупація, руйнація, торгівля, шпигунство та пропаганда»;

В’ячеслав Баранов (науковий співробітник Інституту археології НАНУ) – «Кримська археологія в умовах окупації»;

Олександр Малишев (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави й права імені В. М. Корецького НАНУ) – «Міжнародне право і «закривавлені старожитності»: новітні виклики та перспективи»;

Модерує Яків Гершкович (доктор історичних наук, Голова ВГО Спілка археологів України, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України).

16 травня, четвер, 14.00

Місце: Археологічний музей Інституту археології НАН України (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 15).

Організатори: Спілка археологів України. Інститут археології НАН України та Археологічний музей ІА НАН України, інформаційний партнер - Archaeology & Art ICOM Ukraine.

Акредитація ЗМІ: ukrspadshina@ukr.net

Телефон: 0442356286 (Археологічний музей ІА НАН України).

Вхід вільний.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.