АНОНС: Семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів" у Києві

Спілка археологів України та Інститут археології НАН України 16 травня запрошують на відкритий семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів".

Протягом останніх десятиліть культурна спадщина неодноразово опинялася в заручниках збройних конфліктів. Масштабних руйнувань зазнавали пам’ятки археології, архітектури, монументального мистецтва, а також музеї у зонах бойових дій.

У 2014 році з цим зіткнулася і Україна: значна кількість пам’яток та музеїв опинилася в зоні АТО та на тимчасово окупованих територіях, частина з них постраждала внаслідок бойових дій.

Що відбувається з культурною, зокрема, археологічною спадщиною України в зоні бойових дій та на окупованих територіях сьогодні? Чи використовує Україна міжнародні механізми правового захисту культурної спадщини?

Ці та інші питання висвітлюватимуть у свої доповідях ключові промовці семінару:

Ельміра Аблялімова (Екс-генеральний директор Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, координатор проектів Кримського інституту стратегічних досліджень) – «Порушення міжнародного гуманітарного права щодо захисту культурної спадщини на території тимчасово окупованого Криму: пошук міжнародно-правових шляхів»;

Сергій Теліженко (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ), –«Ситуація з археологічною спадщиною в зоні проведення військових дій (Луганська область)»;

Сем Харді (PhD в галузі культурної спадщини, Norwegian Institute in Rome) –
«На лінії вогню: культурна спадщина в гибрідній війні – окупація, руйнація, торгівля, шпигунство та пропаганда»;

В’ячеслав Баранов (науковий співробітник Інституту археології НАНУ) – «Кримська археологія в умовах окупації»;

Олександр Малишев (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави й права імені В. М. Корецького НАНУ) – «Міжнародне право і «закривавлені старожитності»: новітні виклики та перспективи»;

Модерує Яків Гершкович (доктор історичних наук, Голова ВГО Спілка археологів України, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України).

16 травня, четвер, 14.00

Місце: Археологічний музей Інституту археології НАН України (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 15).

Організатори: Спілка археологів України. Інститут археології НАН України та Археологічний музей ІА НАН України, інформаційний партнер - Archaeology & Art ICOM Ukraine.

Акредитація ЗМІ: ukrspadshina@ukr.net

Телефон: 0442356286 (Археологічний музей ІА НАН України).

Вхід вільний.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.