АНОНС: Кримськотатарська ніч у НМІУ та виставка про культуру кримців

У ніч з 18 на 19 травня Національний музей історії України запрошує на яскраве дійство до Міжнародного дня музеїв – «Традиційно: Ніч в#НМІУ». Цього року вона присвячена майбутньому традицій, збереженню культури корінних народів та історичних зв’язків українців і кримських татар. 19 травня відкриється виставка «Орьнек. В мереживі Криму».

Відвідувачі матимуть змогу ближче познайомитись із традиційною культурою та історією наших народів на майстер-класах, забавах і екскурсіях.

 

На кожного учасника Ночі в музеї чекають:

  • майстер-клас зі створення кримськотатарського орнаменту Орьнек;
  • можливість відчути славетну кримськотатарську гостинність – пригощення національними солодощами і кавою, звареною на піску, від кафе «Мусафір», а також дізнатись секрети приготування цих традиційних пригощень;
  • веснянки, хороводи і українські етнічні ігри-забави від фольклорного гурту «Королівна»;
  • відвідання двох найпопулярніших екскурсій з каганцями НМІУ: «Велике кохання видатних українців» про пристрасне, трагічне, а подекуди заборонене кохання Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, гетьманів Виговського і Розумовського та інших наших знаменитих земляків, а також «В боротьбі за незалежність» – про драматичні та яскраві сторінки української історії від часів Першої світової війни, Української революції 1917–1921 років, радянського терору, дисидентського руху до здобуття незалежності України;
  • затишна лаунж-зона для відпочинку, де можна буде переглянути короткометражні фільми, пограти стародавні настільні ігри, послухати автентичну українську і кримськотатарську музику;
  • зустріч сонця із наймальовничішими панорамними краєвидами з вікон НМІУ!

На гостей музею також чекають приємні несподіванки та сюрпризи. Окрім цікавої насиченої програми, всі візьмуть участь у безпрограшній музейній лотереї і  отримають подарунок на згадку про цю чарівну ніч в найбільшому історичному музеї країни.

Ніч у музеї почнеться у суботу, 18 травня, о 22:00 і триватиме до 5:30 наступного дня. 

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Партнери заходу: ГО «АЛЄМ», Мала академія наук України, SDC (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва), кафе кримськотатарської кухні «Мусафір».

Вхід для ЗМІ із 23 до 24:00. 

Акредитація та довідки для журналістів за телефоном: 0962818285 (Валентина Янчук, сектор промоції НМІУ).

Додаткова інформація за телефонами (044)2784864, (067)5870261.

Вартість участі - 350 грн. Квитки можна придбати в касі музею щодня з 10:00 до 17:00 або ОНЛАЙН

19 травня о 14.00 урочисто відкриється виставка «Орьнек. В мереживі Криму». 

Виставку присвячено кримськотатарському національному орнаменту орьнек. 2018 року елемент «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» включено у перелік нематеріальної культурної спадщини України. В 2019 році даний елемент відправлено на розгляд в ЮНЕСКО з метою включення його до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. 

 

Тут можна побачити унікальні експонати традиційного кримськотатарського мистецтва, зокрема зразки вишивки, побуту, ремесел та ювелірних виробів із фондів Національного музею історії України та Музею історичних коштовностей (філії НМІУ). Окремі з них виставляють для широкого огляду вперше. Серед експонатів: рідкісна срібна курильниця, футляри для Корану, ювелірні прикраси, колекція старовинних вишитих кисетів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. та багато інших.

Виставка особлива тим, що поруч із музейними раритетами будуть представлені твори ужиткового мистецтва сучасних майстрів із Криму, створених за традиційною орнаментикою, а також традиційний чоловічий та жіночий кримськотатарський костюм, реконструйований за зразками ХІХ ст.

Партнери виставки: ГО «Алєм» - колекція ужиткового мистецтва проекту «Візерунки миру» за підтримки SDC (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва), Національний центр «Мала академія наук України», кафе кримськотатарської кухні «Мусафір».

Куратор виставки: Олексій Савченко, старший науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України.

Акредитація для ЗМІ за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?