АНОНС: Кримськотатарська ніч у НМІУ та виставка про культуру кримців

У ніч з 18 на 19 травня Національний музей історії України запрошує на яскраве дійство до Міжнародного дня музеїв – «Традиційно: Ніч в#НМІУ». Цього року вона присвячена майбутньому традицій, збереженню культури корінних народів та історичних зв’язків українців і кримських татар. 19 травня відкриється виставка «Орьнек. В мереживі Криму».

Відвідувачі матимуть змогу ближче познайомитись із традиційною культурою та історією наших народів на майстер-класах, забавах і екскурсіях.

 

На кожного учасника Ночі в музеї чекають:

  • майстер-клас зі створення кримськотатарського орнаменту Орьнек;
  • можливість відчути славетну кримськотатарську гостинність – пригощення національними солодощами і кавою, звареною на піску, від кафе «Мусафір», а також дізнатись секрети приготування цих традиційних пригощень;
  • веснянки, хороводи і українські етнічні ігри-забави від фольклорного гурту «Королівна»;
  • відвідання двох найпопулярніших екскурсій з каганцями НМІУ: «Велике кохання видатних українців» про пристрасне, трагічне, а подекуди заборонене кохання Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, гетьманів Виговського і Розумовського та інших наших знаменитих земляків, а також «В боротьбі за незалежність» – про драматичні та яскраві сторінки української історії від часів Першої світової війни, Української революції 1917–1921 років, радянського терору, дисидентського руху до здобуття незалежності України;
  • затишна лаунж-зона для відпочинку, де можна буде переглянути короткометражні фільми, пограти стародавні настільні ігри, послухати автентичну українську і кримськотатарську музику;
  • зустріч сонця із наймальовничішими панорамними краєвидами з вікон НМІУ!

На гостей музею також чекають приємні несподіванки та сюрпризи. Окрім цікавої насиченої програми, всі візьмуть участь у безпрограшній музейній лотереї і  отримають подарунок на згадку про цю чарівну ніч в найбільшому історичному музеї країни.

Ніч у музеї почнеться у суботу, 18 травня, о 22:00 і триватиме до 5:30 наступного дня. 

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Партнери заходу: ГО «АЛЄМ», Мала академія наук України, SDC (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва), кафе кримськотатарської кухні «Мусафір».

Вхід для ЗМІ із 23 до 24:00. 

Акредитація та довідки для журналістів за телефоном: 0962818285 (Валентина Янчук, сектор промоції НМІУ).

Додаткова інформація за телефонами (044)2784864, (067)5870261.

Вартість участі - 350 грн. Квитки можна придбати в касі музею щодня з 10:00 до 17:00 або ОНЛАЙН

19 травня о 14.00 урочисто відкриється виставка «Орьнек. В мереживі Криму». 

Виставку присвячено кримськотатарському національному орнаменту орьнек. 2018 року елемент «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» включено у перелік нематеріальної культурної спадщини України. В 2019 році даний елемент відправлено на розгляд в ЮНЕСКО з метою включення його до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. 

 

Тут можна побачити унікальні експонати традиційного кримськотатарського мистецтва, зокрема зразки вишивки, побуту, ремесел та ювелірних виробів із фондів Національного музею історії України та Музею історичних коштовностей (філії НМІУ). Окремі з них виставляють для широкого огляду вперше. Серед експонатів: рідкісна срібна курильниця, футляри для Корану, ювелірні прикраси, колекція старовинних вишитих кисетів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. та багато інших.

Виставка особлива тим, що поруч із музейними раритетами будуть представлені твори ужиткового мистецтва сучасних майстрів із Криму, створених за традиційною орнаментикою, а також традиційний чоловічий та жіночий кримськотатарський костюм, реконструйований за зразками ХІХ ст.

Партнери виставки: ГО «Алєм» - колекція ужиткового мистецтва проекту «Візерунки миру» за підтримки SDC (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва), Національний центр «Мала академія наук України», кафе кримськотатарської кухні «Мусафір».

Куратор виставки: Олексій Савченко, старший науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України.

Акредитація для ЗМІ за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.