Спецпроект

УІНП звернувся до МЗС через наругу над пам’ятником в Польщі

Український інститут національної пам’яті 15 травня звернувся до Міністерства закордонних справ України через вандалізм над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на кладовищі с. Фредрополь Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Інститут закликав польську сторону розслідувати інцидент.

Про це повідомила "Історичній правді" прес-служба установи.

«Наруга над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на цвинтарі в с. Фредрополь стала, на жаль, продовженням актів вандалізму над українськими місцями пам’яті на території Польщі, яких уже за останні п’ять років було понад півтора десятка. З прикрістю повинні зауважити, що вчинення останньої наруги серед іншого уможливила й відсутність адекватної реакції польських органів влади та правопорядку на попередні вчинки вандалів», – пояснює заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Даний факт наруги над українською могилою став уже 16 за ліком актом вандалізму протягом останніх п’яти років. З огляду на це,  Інститут просить польських партнерів забезпечити прозоре розслідування всіх фактів наруги та нищення українських місць пам’яті: пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань та усунути наслідки акту вандалізму у с. Фредрополь коштом польської сторони.

«Віримо, що саме взаємна повага до місць пам’яті має бути в основі діалогу про історичне минуле наших народів»– додав Тиліщак.

Нагадаємо, що інцидент стався 5 травня цього року. На пам’ятнику, що вшановує уродженців села Фредрополь – членів українського збройного підпілля ОУНі УПА, фарбою нанесено висловлювання, що ображають національні почуття української меншини в Польщі.

Це не перший такий інцидент на цьому цвинтарі. У листопаді минулого року невідомі знищили тут дві українські могили. Тоді пошкодження також виявили колишні жителі села, які приїхали 1 листопада поставити лампадки на могилах близьких.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище