Спецпроект

УІНП звернувся до МЗС через наругу над пам’ятником в Польщі

Український інститут національної пам’яті 15 травня звернувся до Міністерства закордонних справ України через вандалізм над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на кладовищі с. Фредрополь Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Інститут закликав польську сторону розслідувати інцидент.

Про це повідомила "Історичній правді" прес-служба установи.

«Наруга над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на цвинтарі в с. Фредрополь стала, на жаль, продовженням актів вандалізму над українськими місцями пам’яті на території Польщі, яких уже за останні п’ять років було понад півтора десятка. З прикрістю повинні зауважити, що вчинення останньої наруги серед іншого уможливила й відсутність адекватної реакції польських органів влади та правопорядку на попередні вчинки вандалів», – пояснює заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Даний факт наруги над українською могилою став уже 16 за ліком актом вандалізму протягом останніх п’яти років. З огляду на це,  Інститут просить польських партнерів забезпечити прозоре розслідування всіх фактів наруги та нищення українських місць пам’яті: пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань та усунути наслідки акту вандалізму у с. Фредрополь коштом польської сторони.

«Віримо, що саме взаємна повага до місць пам’яті має бути в основі діалогу про історичне минуле наших народів»– додав Тиліщак.

Нагадаємо, що інцидент стався 5 травня цього року. На пам’ятнику, що вшановує уродженців села Фредрополь – членів українського збройного підпілля ОУНі УПА, фарбою нанесено висловлювання, що ображають національні почуття української меншини в Польщі.

Це не перший такий інцидент на цьому цвинтарі. У листопаді минулого року невідомі знищили тут дві українські могили. Тоді пошкодження також виявили колишні жителі села, які приїхали 1 листопада поставити лампадки на могилах близьких.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.