У новому бідоні ОУН окрім документів знайшли й аптечку. ФОТО

27 квітня 2019 року Національний музей "Тюрма на Лонцького" отримав архів підпілля ОУН, знайдений у околицях сіл Ланівка і Бійнич Стрийського району Львівської області. Окрім документів, у бідоні містилися також витратні медичні матеріали.

Архів випадково знайшли місцеві мешканці в четвер, 25 квітня і за сприяння журналістів інтернет-видання "Галінфо" передали до Музею на реставрацію, повідомили "Історичній правді" в "Тюрмі на Лонцького".

 Бідон, у якому містився повстанський архів. Усі фото: "Тюрма на Лонцького"

За попередніми висновками, архів, імовірно, належав Меденицькому районному проводу ОУН. З 1945 року він входив до складу Стрийського надрайонного проводу, а згодом — до Дрогобицького надрайонного проводу. Не виключено, що архів постав унаслідок діяльності Стрийського надрайонного осередку пропаганди. Документи архіву датуються орієнтовно 1947 — 1950 рр.

 Документи сильно пошкоджені і їх реставрація займе тривалий час

Серед масиву документів архіву виявлено пропагандистські документи, вишкільні матеріали, звіти різного характеру за 1946—1947 рр., організаційні звіти, книги. Є, наприклад, видання поезій Лесі Українки 1947 року.

Видання творів Лесі Українки, вилучене з архіву
 Звіти районного проводу ОУН

Крім документів, у бідоні містилися також витратні медичні матеріали — бинти та лікувальні препарати норсульфазол та ресульфазан. Як пояснили працівникам Музею фахівці, норсульфазол застосовується для лікування запалень. Точне призначення ресульфазану невідоме — за одною з версій, це міг бути антидот проти отруйних препаратів, які застосовували радянські спецслужби для захоплення повстанців у полон.

 Лікарські засоби, що містилися в бідоні. Це перший випадок, коли разом з документами знайшли ліки 

Це перший випадок знахідки ліків та, імовірно, засобів реанімування повстанців.

Документи в тяжкому стані. Підготовка до реставрації та власне реставрація документів потребуватиме тривалого часу. Після реставрації документи будуть зберігатися в архівних фондах Центру досліджень визвольного руху.

Як повідомлялося, попереднього разу повстанський архів, який передали до "Тюрми на Лонцького" знайшли  в Турківському районі Львівщини. 

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей