Вінницькому музею передали старовинні прикраси, знайдені "чорними археологами". ФОТО

Вінницькому краєзнавчому музею подарували скарб, що складається з ранньослов’янських срібних жіночих прикрас початку V ст. після Р.Х.

Про це у п’ятницю на урочистостях з нагоди передачі подарунка повідомив завідувач сектора охорони культурної спадщини управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації Михайло Потупчик, передає Укрінформ.

 

"Цей скарб знайдений так званими «чорними археологами» біля м. Гайсин. Він мав потрапити у приватну колекцію, однак, завдячуючи одному з народних депутатів люди, які його знайшли, вирішили все ж таки повернути скарб у власність держави. Тому що такі знахідки це виключно власність українського народу.

І через посередництво теж відомого археолога Максима Левади вони зв’язалися зі мною, і цей скарб був привезений у Вінницю, переданий мені, щоб я його, власне, повернув державі на постійне зберігання до фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею", - повідомив Потупчик.

 

За його словами, скарб, подарований музею, було знайдено невідомою особою біля міста Гайсин Вінницької області. Комплект складається з орнаментованої пластинчатої гривні та намиста із лунниць і підвісок різної форми.

Це надзвичайно рідкісний тип прикрас, аналог якого знайдено тільки поблизу села Сухоносівка Полтавської області. Утім, він осів в одній з приватних колекцій.

Що ж до скарбу вінницького, то він насамперед цінний своєю унікальністю.

 

«Такі знахідки того періоду на наших теренах дуже рідкісні, тому що у V ст. після Р.Х. вже зв’язок з Римською імперією був розірваний. Починають виникати нові держави на теренах Європи, і потік срібла на цю територію практично був зупинений.

Гуни розграбували все, що було можна, і в ранніх слов’ян тоді практично немає прикрас з дорогоцінних металів. Це унікальна для нас знахідка, яка безумовно займе достойне місце», - каже посадовець.

Найближчим часом срібний скарб виставлять в експозиції музею. Це перший експонат музею часів V ст. після Р.Х.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін