Вінницькому музею передали старовинні прикраси, знайдені "чорними археологами". ФОТО

Вінницькому краєзнавчому музею подарували скарб, що складається з ранньослов’янських срібних жіночих прикрас початку V ст. після Р.Х.

Про це у п’ятницю на урочистостях з нагоди передачі подарунка повідомив завідувач сектора охорони культурної спадщини управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації Михайло Потупчик, передає Укрінформ.

 

"Цей скарб знайдений так званими «чорними археологами» біля м. Гайсин. Він мав потрапити у приватну колекцію, однак, завдячуючи одному з народних депутатів люди, які його знайшли, вирішили все ж таки повернути скарб у власність держави. Тому що такі знахідки це виключно власність українського народу.

І через посередництво теж відомого археолога Максима Левади вони зв’язалися зі мною, і цей скарб був привезений у Вінницю, переданий мені, щоб я його, власне, повернув державі на постійне зберігання до фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею", - повідомив Потупчик.

 

За його словами, скарб, подарований музею, було знайдено невідомою особою біля міста Гайсин Вінницької області. Комплект складається з орнаментованої пластинчатої гривні та намиста із лунниць і підвісок різної форми.

Це надзвичайно рідкісний тип прикрас, аналог якого знайдено тільки поблизу села Сухоносівка Полтавської області. Утім, він осів в одній з приватних колекцій.

Що ж до скарбу вінницького, то він насамперед цінний своєю унікальністю.

 

«Такі знахідки того періоду на наших теренах дуже рідкісні, тому що у V ст. після Р.Х. вже зв’язок з Римською імперією був розірваний. Починають виникати нові держави на теренах Європи, і потік срібла на цю територію практично був зупинений.

Гуни розграбували все, що було можна, і в ранніх слов’ян тоді практично немає прикрас з дорогоцінних металів. Це унікальна для нас знахідка, яка безумовно займе достойне місце», - каже посадовець.

Найближчим часом срібний скарб виставлять в експозиції музею. Це перший експонат музею часів V ст. після Р.Х.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.