АНОНС: Ким був Симон Петлюра? Відкрита лекція

У день 140-річчя від дня народження Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки у столиці відбудеться відкрита лекція, під час якої розкажуть, ким був Симон Петлюра та хто такі “петлюрівці”.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

22 травня 2019 року виповнюється 140 років від дня народження державного та громадсько-політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика, Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки Симона Петлюри.

“Для російських і українських більшовиків, які захопили владу в Україні у 1921 році, найзапеклішим і непримиримим ворогом, який стояв на їхньому шляху до світового панування, став Симон Петлюра як лідер українців, як людина, віддана своїй справі й аскетична у особистому житті, як той, хто уособлював УНР в борні”, - розповідає Валентина Піскун.

“Він повертається як символ боротьби за незалежність України. В час, коли українці знову, як і сто років тому, захищають свою свободу зі зброєю в руках, знову, як і сто років тому, від того ж ворога – Росії, Петлюра повертається до українців із забуття, і безмежного інформаційного моря брехні про нього”, - вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Читатиме лекцію Валентина Піскун – доктор історичних наук, завідувач відділом джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Щоб організатори змогли усіх зручно розмістити, просять заповнити електронну форму.

Час: 22 травня, середа, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2 (Будинок профспілок)

Контакт: тел. (044) 290 80 17

Вхід вільний

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»