АНОНС: Ким був Симон Петлюра? Відкрита лекція

У день 140-річчя від дня народження Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки у столиці відбудеться відкрита лекція, під час якої розкажуть, ким був Симон Петлюра та хто такі “петлюрівці”.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

22 травня 2019 року виповнюється 140 років від дня народження державного та громадсько-політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика, Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки Симона Петлюри.

“Для російських і українських більшовиків, які захопили владу в Україні у 1921 році, найзапеклішим і непримиримим ворогом, який стояв на їхньому шляху до світового панування, став Симон Петлюра як лідер українців, як людина, віддана своїй справі й аскетична у особистому житті, як той, хто уособлював УНР в борні”, - розповідає Валентина Піскун.

“Він повертається як символ боротьби за незалежність України. В час, коли українці знову, як і сто років тому, захищають свою свободу зі зброєю в руках, знову, як і сто років тому, від того ж ворога – Росії, Петлюра повертається до українців із забуття, і безмежного інформаційного моря брехні про нього”, - вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Читатиме лекцію Валентина Піскун – доктор історичних наук, завідувач відділом джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Щоб організатори змогли усіх зручно розмістити, просять заповнити електронну форму.

Час: 22 травня, середа, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2 (Будинок профспілок)

Контакт: тел. (044) 290 80 17

Вхід вільний

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".