АНОНС: Ким був Симон Петлюра? Відкрита лекція

У день 140-річчя від дня народження Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки у столиці відбудеться відкрита лекція, під час якої розкажуть, ким був Симон Петлюра та хто такі “петлюрівці”.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

22 травня 2019 року виповнюється 140 років від дня народження державного та громадсько-політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика, Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки Симона Петлюри.

“Для російських і українських більшовиків, які захопили владу в Україні у 1921 році, найзапеклішим і непримиримим ворогом, який стояв на їхньому шляху до світового панування, став Симон Петлюра як лідер українців, як людина, віддана своїй справі й аскетична у особистому житті, як той, хто уособлював УНР в борні”, - розповідає Валентина Піскун.

“Він повертається як символ боротьби за незалежність України. В час, коли українці знову, як і сто років тому, захищають свою свободу зі зброєю в руках, знову, як і сто років тому, від того ж ворога – Росії, Петлюра повертається до українців із забуття, і безмежного інформаційного моря брехні про нього”, - вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Читатиме лекцію Валентина Піскун – доктор історичних наук, завідувач відділом джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Щоб організатори змогли усіх зручно розмістити, просять заповнити електронну форму.

Час: 22 травня, середа, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2 (Будинок профспілок)

Контакт: тел. (044) 290 80 17

Вхід вільний

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.