Щит із кори знайшли й дослідили археологи Великої Британії. ФОТО

Археологи знайшли щит із кори часів залізного віку неподалік м. Ендербі, що на південний захід від Лестера у Великій Британії.

Це перший доказ того, що люди залізної доби використовували, на перший погляд, крихкий матеріал для виготовлення щитів, повідомляє Live Science із посиланням на археологічну службу Університету Лестера.

Радіовуглецеве датування показало, що щит виготовили між 395 і 255 роками до н.е., тобто в середині залізного віку. Археологи припускають, що це була типова модель щитів для того часу.

 
Внутрішній бік щита на місці розкопок

Знаряддя виготовили з кори або вільхи, або верби, або тополі, або горіху, або бруслини та для опірності тиску посилили смужками деревини яблуні, груші, айви або глоду.

Кругла опуклість у центрі щита, яка захищає руків’я від ударів, теж плетена. Зовнішня поверхня покрита червоною мінеральною фарбою у вигляді візерунка шахівниці.  


 
Знахідка на місці розкопок

Археологи знайшли щит у 2015 році на фермерському угідді в канаві, якою користувалися спільноти залізної доби, зокрема Давнього Риму. Чому щит лежав на дні ями, незрозуміло. Дослідники вважають, що він був або зламаний і тому його викинули, або покладений туди з ритуальною метою.

Щит був дуже пошкоджений і дослідники намагаються зараз вирахувати, як саме його пошкодили – чи то проштрикнули списами під час бою, чи то якось по-іншому.

 
Реконструкція первісного вигляду щита

Радіовуглецеве датування показує, що щит використовували біля 10 років перш, ніж викинути в яму.

Минулого року дослідники проводили експеримент з реконструкції щитів з кори. Вони виявили, що щити з такого матеріалу достатньо міцні, щоб втримувати удари клинків та стріл. Хоча кора не така міцна, як суцільне дерево або метал, вона легша і дозволяє воїну бути швидшим і мобільнішим.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін