Спецпроект

Голокост в "Інстаграмі". Блог від імені 13-річної єврейки розповідає про 1944 рік

У її "сторіс" — відео з облав на євреїв, солдати Вермахту на вулицях, кінохроніка виступів Гітлера і селфі з нашитими зірками Давида на одязі. Вона — єврейська дівчинка Єва Хейман, яка веде щоденник у часи Голокосту так, ніби "Інстаграм" існував під час Другої світової війни.

Екаунт Eva Stories, який розповідає історію реальної 13-річної єврейки, запустив ізраїльський мультимільйонер Маті Кохаві разом із донькою Майєю, пише БЖ.

Справжня Єва Хейман жила в Угорщині та вела щоденник, у якому описала останні місяці свого життя до загибелі в концтаборі Аушвіц у 1944 році. Дописи в "Інстаграмі" створено на основі її записів.

За словами Маті Кохаві, таким способом він хотів по-новому підійти до збереження історичної пам’яті про Голокост.

На сторінці Єви немає найпоширенішого "інстаграмного" вмісту – фотографій і тексту в основній стрічці. Натомість її оповідь ведеться через "сторіс" — короткі відео англійською мовою, субтитровані івритом, які за датами відповідають записам Єви у щоденнику.

"Я знову пишу з гетто..."

До речі, зйомки проекту відбувалися в Україні, переважно у Львові, а виробництво здійснив український продакшн Colorfilm. Загальна вартість проекту склала 5 мільйонів доларів.

"Ми привезли до Львова танк, військові машини і мотоцикли, 150 реконструкторів німецької армії, розвісили штандарти, збудували гетто і зняли художній фільм, заснвоаний на реальних подіях, який розповідає про життя дівчинки на початку Голокосту в Угорщині у форматі insta stories. Кампанію в соціальних мережах, спрямовану на те, щоб розповісти молодим ізраїльтянам про Голокост підтримав особисто прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу", — повідомив художник-постановник Володимир Череміс.

 "Тепер Енні в гетто. Мама каже, що нацисти хочуть зібрати євреїв в одному місці. Скоро вони прийдуть по нас"

Стартував проект 1 травня. Цього дня в Ізраїлі відзначають День катастрофи і героїзму євреїв Європи та Північної Африки.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.