Спецпроект

Голокост в "Інстаграмі". Блог від імені 13-річної єврейки розповідає про 1944 рік

У її "сторіс" — відео з облав на євреїв, солдати Вермахту на вулицях, кінохроніка виступів Гітлера і селфі з нашитими зірками Давида на одязі. Вона — єврейська дівчинка Єва Хейман, яка веде щоденник у часи Голокосту так, ніби "Інстаграм" існував під час Другої світової війни.

Екаунт Eva Stories, який розповідає історію реальної 13-річної єврейки, запустив ізраїльський мультимільйонер Маті Кохаві разом із донькою Майєю, пише БЖ.

Справжня Єва Хейман жила в Угорщині та вела щоденник, у якому описала останні місяці свого життя до загибелі в концтаборі Аушвіц у 1944 році. Дописи в "Інстаграмі" створено на основі її записів.

За словами Маті Кохаві, таким способом він хотів по-новому підійти до збереження історичної пам’яті про Голокост.

На сторінці Єви немає найпоширенішого "інстаграмного" вмісту – фотографій і тексту в основній стрічці. Натомість її оповідь ведеться через "сторіс" — короткі відео англійською мовою, субтитровані івритом, які за датами відповідають записам Єви у щоденнику.

"Я знову пишу з гетто..."

До речі, зйомки проекту відбувалися в Україні, переважно у Львові, а виробництво здійснив український продакшн Colorfilm. Загальна вартість проекту склала 5 мільйонів доларів.

"Ми привезли до Львова танк, військові машини і мотоцикли, 150 реконструкторів німецької армії, розвісили штандарти, збудували гетто і зняли художній фільм, заснвоаний на реальних подіях, який розповідає про життя дівчинки на початку Голокосту в Угорщині у форматі insta stories. Кампанію в соціальних мережах, спрямовану на те, щоб розповісти молодим ізраїльтянам про Голокост підтримав особисто прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу", — повідомив художник-постановник Володимир Череміс.

 "Тепер Енні в гетто. Мама каже, що нацисти хочуть зібрати євреїв в одному місці. Скоро вони прийдуть по нас"

Стартував проект 1 травня. Цього дня в Ізраїлі відзначають День катастрофи і героїзму євреїв Європи та Північної Африки.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.