Спецпроект

Голокост в "Інстаграмі". Блог від імені 13-річної єврейки розповідає про 1944 рік

У її "сторіс" — відео з облав на євреїв, солдати Вермахту на вулицях, кінохроніка виступів Гітлера і селфі з нашитими зірками Давида на одязі. Вона — єврейська дівчинка Єва Хейман, яка веде щоденник у часи Голокосту так, ніби "Інстаграм" існував під час Другої світової війни.

Екаунт Eva Stories, який розповідає історію реальної 13-річної єврейки, запустив ізраїльський мультимільйонер Маті Кохаві разом із донькою Майєю, пише БЖ.

Справжня Єва Хейман жила в Угорщині та вела щоденник, у якому описала останні місяці свого життя до загибелі в концтаборі Аушвіц у 1944 році. Дописи в "Інстаграмі" створено на основі її записів.

За словами Маті Кохаві, таким способом він хотів по-новому підійти до збереження історичної пам’яті про Голокост.

На сторінці Єви немає найпоширенішого "інстаграмного" вмісту – фотографій і тексту в основній стрічці. Натомість її оповідь ведеться через "сторіс" — короткі відео англійською мовою, субтитровані івритом, які за датами відповідають записам Єви у щоденнику.

"Я знову пишу з гетто..."

До речі, зйомки проекту відбувалися в Україні, переважно у Львові, а виробництво здійснив український продакшн Colorfilm. Загальна вартість проекту склала 5 мільйонів доларів.

"Ми привезли до Львова танк, військові машини і мотоцикли, 150 реконструкторів німецької армії, розвісили штандарти, збудували гетто і зняли художній фільм, заснвоаний на реальних подіях, який розповідає про життя дівчинки на початку Голокосту в Угорщині у форматі insta stories. Кампанію в соціальних мережах, спрямовану на те, щоб розповісти молодим ізраїльтянам про Голокост підтримав особисто прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу", — повідомив художник-постановник Володимир Череміс.

 "Тепер Енні в гетто. Мама каже, що нацисти хочуть зібрати євреїв в одному місці. Скоро вони прийдуть по нас"

Стартував проект 1 травня. Цього дня в Ізраїлі відзначають День катастрофи і героїзму євреїв Європи та Північної Африки.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці