На Тернопільщині відзначили 100-річчя Чортківської офензиви Галицької армії. ФОТО

7—9 червня в с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області тривав військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива» на відзначення 100-річчя однойменної наступальної операції Української галицької армії.

«Це село стало центром відзначення цих важливих історичних подій. Тут січові стрільці проявили патріотичний дух і повномасштабним наступом почали рухатися у напрямку Чорткова. Ці люди мобілізувалися і дали ворогу гідну відсіч. Їхній героїзм став основою для визволення Києва. Ми повинні пам’ятати цей історичний урок. Саме для цього слід проводити такі фестивалі. Адже наша молодь і всі наступні покоління має знати на кого рівнятися, з кого брати приклад. Ми маємо вкотре довести, що Тернопілля було, є і буде патріотичним краєм», цитує голову Тернопільської облдержадміністрації Степана Барну «Чортків online».

Військово-історичні реконструктори зобразили бойові дії між стрільцями УГА та жовнірами Війська польського.

 
Українські вояки Галицької армії
Усі фото - тернопільська ода
 
 
 
У блакитних одностроях наступають польські солдати з армії генерала Юзефа Галлера, сформованої на території Франції
 
 
 

Чортківська наступальна операція тривала 7-28 червня 1919 року. 25 тисяч бійців Галицької армії всій лінії фронту відкинули більш ніж 40-тисячну польську армію. Українські війська звільнили Чортків (8 червня), Тернопіль (15 червня), взяли ключовий пункт оборони поляків Бережани (21 червня), УГА вийшла на лінію Броди – Перемишляни – Букачівці.

Нестача зброї і боєприпасів не дозволили розвинути чи закріпити успіх. 28 червня польська армія перейшла в наступ і зламала український фронт біля Янчина. 16 липня УГА відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Читайте також:

Як 100 років тому поляки прийняли рішення анексувати Галичину та Волинь

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.