Спецпроект

В’ятрович: мораторій на польські ексгумації скасують після відновлення українських пам’ятників у Польщі

Мораторій на пошукові та ексгумаційні роботи для польської сторони може бути знятий тільки після відбудови зруйнованих українських пам'ятників на польській території, що Польща зобов'язалася зробити.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ сказав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

«Станом на зараз зруйновано 15-16 пам’ятників, і жоден не відновлений. На українській території теж були такі провокації і, між іншим, всі 4 польські пам’ятники відновлені. І більше того, названі виконавці плюндрування і доведено їхню співпрацю з російськими спецслужбами. У Польщі жоден з нападів не розслідуваний і жоден з пам’ятників не відновлений. Польська влада не намагається гасити ці польські настрої, які наростають.                                                                                                      

На зустрічі з президентом Зеленським президент Дуда одразу заявив, що він говоритиме про відновлення пошукових робіт на українській території. Ми готові до цього, але є одна умова – відновлення сплюндрованих українських пам’ятників на польській території», – сказав він.

В'ятрович наголосив, що Польща зобов'язалася відновити пошкоджені українські пам'ятники на своїй території, і це прописано у двосторонній угоді:

«Польща взяла на себе їхню охорону згідно з міждержавною угодою з Україною… Ця вимога озвучувалася мною персонально, міністром закордонних справ Клімкіним, віце-прем’єр-міністром Розенком на переговорах з польською стороною. З польського боку лунали обнадійливі заяви, але після повернення у Польщу ситуація мінялась. На жаль, я думаю, що деякі польські політики, які вирішили зіграти на ультраправих настроях, настільки розпалили їх, що зараз самі не здатні їх опанувати».

Очільник Інституту національної пам'яті запевнив, що відкритий до відновлення діалогу, але він можливий за умови згоди йти назустріч обох сторін, а не тільки української.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Польська сторона пояснила це як «демонтаж незаконного пам’ятника УПА», який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам’яті.

Читайте також:

Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.