Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

З 24 до 26 травня Служба розшуку та ідентифікації польського Інституту національної пам'яті проводила археологічні роботи на кладовищі в Грушовичах в Підкарпатському воєводстві.

 

 Фото Ольги Соляр

За процесом розкопок спостерігала група українських експертів, зокрема і секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

"Вчора пізно вночі завершились дослідження поховань в Грушовичах на місці зруйнованого пам'ятника УПА. За попередніми висновком групи українських експертів серед 18 поховань є щонайменше 3 поховання воїнів УПА. Це підтверджують спогади очевидців, архівні дані, характер та глибина поховань, супровідний матеріал.

Підтверджуються свідчення та спогади, що воїнів УПА підзахоронювали переважно вночі до цивільних поховань . Отже, зруйнований пам'ятник УПА в Грушовичах був не символічний, а надмогильний і має бути ВІДНОВЛЕНИЙ!!! Подробиці з висновками українських фахівців згодом, після Свят" - написав на своїй сторінці у Фейсбук С. Шеремета.

 Фото Ольги Соляр

Проте Інститут національної пам'яті Польщі на своєму Твіттері уже заявив, що дослідження не дали підстав визнати, що це є поховання членів УПА.

„Археологічні та медико-судові дослідження не дали підстави, щоб визнати, що на місці розібраного пам’ятника на честь УПА були колективні чи поодинокі могили членів цієї української формації" – читаємо на Твіттері відомства.

 

Нагадуємо, що пам'ятник був демонтований два роки тому. Українська сторона домагається його відновлення. Також нагадаємо, що після чисeльних актів вандалізму над украінськими місцями пам'яті та відсутності будь-якої рeакції польських органів влади, а також у відповідь на демонтаж пам'ятника у Грушовичах Україна заблокувала пошуки і ексгумацію польських останків на своїй території.

Читайте також:

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.