Професора Плохія нагородили другою премією за книжку про Чорнобильську аварію

12 червня в Лондоні американсько-український історик Сергій Плохій став лауератом 7-го сезону премії Puskin House Russian Book Prize 2019 («Російська книжкова премія Пушкінського дому-2019).

Професор історії України Гарвардського університету Сергій Плохій виграв цю нагороду вже вдруге. Цього разу премію вручили науковцю за книжку Chernobyl: History of a Tragedy («Чорнобиль. Історія трагедії»).

Це вперше, коли премію Пушкінського дому виграє один і той самий автор другий раз. Минулого разу журі сподобалася праця Плохія The Last Empire («Остання імперія») у 2015 році, повідомляє сайт Пушкінського дому.

 
Обкладинка книги «Чорнобиль»

«Чорнобиль»  це перша книга, яка комплексно розкриває витоки аварії на ЧАЕС 1986 року. Вона ґрунтується на недавно відкритих архівах КГБ, показує глибокі суперечності та пороки всередині радянської політичної системи, особисті історії сміливості та хоробрості та уроки для світової атомної енергетики сьогодні. Також праця відзначає те, наскільки вибух на ЧАЕС та його наслідки стали причинами розпаду СРСР.

Роботу відзначило п’ять відомих членів журі з-поміж шести найсильніших претендентів у галузях історії, культури та мемуарів

«Перед журі стояло амбітне завдання вибрати переможця з дуже вражаючого списку фіналістів. Кожна книжка – це блискуче чтиво, яке сприяє кращому розумінню як сучасної Росії, так і російської та радянської історії. Але «Чорнобиль» вирізняється як добре досліджений та написаний шедевр про подію неабиякої важливості. Чорнобильска катастрофа – це не просто історичний епізод. Головні теми, які піднімає книга, резонуть сильно і сьогодні, і не тільки в Білорусі, Росії та Україні»,  сказав Сергій Гур’єв, голова журі.

Співзасновники премії Дуглас Сміт та Стефані Елліс-Сміт поділилися своїми емоціями: «Із хвилюванням ми вітаємо Сергія Плохія з цьогорічною перемогою завдяки його неперевершеній книжці. «Чорнобиль» – це справді майстерне поєднання найновіших здобутків науки та найкращої оповіді. Для всіх істориків це взірець».

Як переможець Сергій Плохій одержав грошову нагороду в 5000 фунтів стерлінгів.

 
Сергій Плохій
Новое Время

Книгу Плохія «Чорнобиль» відзначають не вперше. У листопаді 2018 року автора нагородили пермією Бейлі Гіффорда (Велика Британія).

Також у лютому 2018-го Сергій Плохій став лауреатом Шевченківської премії.

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу.

Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання «Брама Європи», а також книжки «Остання імперія», відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

Читайте також фрагменти книг Сергія Плохія:

«Ялта»

«Брама Європи»

«По червоному сліду»

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".