Американсько-український історик став лауреатом Шевченківської премії

Автор історичних бестселерів з історії України Сергій Плохій став лауреатом Шевченківської премії.

 Сергій Плохій

Про це повідомив член Комітету з національної премії ім. Тараса Шевченка Ростислав Семків на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 Обкладинка книги, лауреата Шевченківської премії

Премію Плохій отримав у галузі "пубілцистика" за книгу "Брама Європи" (2015, український переклад 2016). Науково-популярна книга охоплює історію України за 2500 років – від Геродота і до анексії Криму.

Рішення Комітету ще має затвердити Президент України.

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу.

Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання "Брама Європи", а також книжки "Остання імперія", відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

Більше про творчість Сергія Плохія:

Як вбили Бандеру. Розслідування з Гарварда 

"Убивство у Мюнхені". Уривки з документального бестселера

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.