Геофізична аномалія в Суботові. Знайдений склеп Хмельницького?

У Суботові Чигиринського району на Черкащині під Іллінською церквою знайшли підземний склеп, який, на думку фахівців, може виявитися місцем поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина.

Про це повідомляє видання «День» із посиланням на громадську організацію “Фонд Великий льох”, яка займається історичними пошуками.

 

"У Суботові науковці знайшли ймовірне поховання Хмельницького. У родовій церкві-усипальниці георадари зафіксували старовинний склеп. Фахівці припускають, що це поховання самого гетьмана, яке шукали понад 300 років", - йдеться у повідомленні.

Свято-Іллінська церква
Свято-Іллінська церква

Кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенія Бондар зазначила, що під час розвідки в Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод.

За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.

"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.

 

За її словами, ще 1970 року саме цю центральну частину церкви досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ.

Проте його експедиції не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта, оскільки на той час не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.

Бондар також поінформувала, що раніше їхня пошукова група знайшла в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного копію метрики Іллінської церкви, складену 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі).

У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви.

Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького

<strong>Іван Крип’якевич</strong>
Іван Крип’якевич

Довідково. Богдан Хмельницький помер 27 липня (6 серпня за новим стилем) 1657 р. в Чигирині і 25 серпня був похований у Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував.

Точне місце поховання невідоме. За однією з версій, тіло гетьмана було сплюндроване і знищене після взяття Суботова в 1664 році військами польської шляхти.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка