АНОНС: Театралізована екскурсія «Велике кохання видатних українців»

Цієї суботи розпочинається сезон вечірніх театралізованих екскурсій в НМІУ.

Музей запрошує на вечірню театралізовану екскурсію з каганцями "Велике кохання видатних українців", що має зацікавити поціновувачів романтичних сторінок історії.

 

Кохання – прекрасне, світле і святе почуття, яке окриляє і возвеличує людину. Але іноді воно приховує смертельну небезпеку.

Під час театралізованої екскурсії її учасники дізнаються, які наслідки мало змагання за руку й серце прекрасної "степової Єлени" між Богданом Хмельницьким та Даніелем Чаплинським.

Матимуть змогу дізнатися про турботи і складну долю дружини Тимоша Хмельницького – Розанди Лупул, довідаєтеся про заборонене кохання Івана Мазепи і його юної похресниці Мотрі Кочубеївни. Справжніми одкровеннями стануть особисті любовні історії Виговського та Розумовського.

Час: 28 вересня, субота, 20:00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Вартість участі – 250 грн.

Квитки можна придбати у касі музею (щодня з 10:00 до 17:00)

АБО ОНЛАЙН. Кількість місць обмежена, тому квитки необхідно викуповувати заздалегідь.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.