АНОНС: Прес-конференція «Таємні архіви радянських спецслужб переїдуть до спеціального Архіву»

Щоб гарантувати вільний доступ до відомостей про минуле країни, Український інститут національної пам’яті створює свій Галузевий державний архів.

На прес-конференції можна буде ознайомитися із приміщенням, куди з часом переїдуть усі архіви радянських спецслужб, повідомляє УІНП.

 

Згідно реформи декомунізації, до Архіву перевезуть матеріали репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму за 1917-1991 роки. Відтак буде забезпечено сталий відкритий доступ до цих документів.

Наразі ці документи зберігаються у Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, Національній поліції, Національній гвардії, Міністерстві оборони, Державній прикордонній службі, органах прокуратури та судах. Однак робота з історичними матеріалами є невластивою для правоохоронців та силовиків.

Спершу приміщення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті планується реконструювати. Наступний етап — фізичне переміщення архівних документів.

Кабінет Міністрів України передав Українському інституту національної пам’яті приміщення площею понад 11 тисяч кв.метрів у Києві (вул. Пухівська, 7, корпус № 5). Тут облаштують Архів Інституту національної пам’яті.

У презентації візьмуть участь:

Степан Кубів – перший віце-прем'єр-міністр України;

Володимир В'ятрович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Кулик – директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті;

Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву СБУ.

Час: 24 червня, понеділок, 12.00

Місце: вул. Пухівська, 7 (корпус № 5), м. Київ

(для журналістів – об 11:00 трансфер від Українського інституту національної пам’яті, вул. Липська, 16).

Прохання для журналістів акредитуватися за формою.

Акредитація триває до 16.00, п’ятниці, 21 червня. З собою потрібно мати паспорт.

Контакт: (044) 290-80-17, Наталка Позняк-Хоменко

Довідка:

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

5 червня 2019 року Кабінет міністрів України виділив для цього у Києві приміщення площею понад 11 тисяч кв. метрів.

Сталий доступ до архівних матеріалів репресивних органів гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об'єктивно вивчати власну історію невід'ємною ознакою демократії.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.