Названо суддю, яка розглядатиме позов щодо перейменування проспекту Григоренка в Харкові

Позовну заяву нардепа Андрія Білецького про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради щодо повернення проспекту Григоренка імені Жукова розглядатиме суддя Харківського окружного адміністративного суду Вікторія Рубан.

Про це повідомляє «МедіаПорт» з посиланням на прес-секретаря суду Владислава Василенка.

Справа зареєстрована за номером 520/6111/19.

«На даний момент було призначено тільки склад суду — суддя Рубан Вікторія Володимирівна», — сказав Василенко.

Дату засідання ще не призначили.

Позов до Харківського окружного адмінсуду 20 червня направив представник Білецького Дмитро Ципліцький. В якості третьої особи позивач просить залучити Український інститут національної пам'яті.

Нагадуємо, що рішення про повернення імені Жукова проспекту Григоренка Харківська міська рада підтримала більшістю голосів на сесії 19 червня. 

20 червня рішення оприлюднили в Єдиному реєстрі міських актів. 

Український інститут національної пам'яті офіційно заявив, що повернення імені Жукова на мапу Харкова – це порушення закону.



"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.