АНОНС: У Києві до 310-ліття Полтавської битви говоритимуть про деколонізацію та імперську спадщину

Український інститут національної пам’яті запрошує на круглий стіл «Редут імперії. Полтавська битва 1709 року як місце пам’яті: історія, міф, роль у насадженні ідеологеми «русского міра» в Україні».

Про це «Історичній правді» повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

На заході обговорять такі питання:

- Україна і Європа: Полтавська битва 1709 року та її місце у Північній війні 1700–1721 років;

- pro et contra. Іван Мазепа та Петро І: від будівничого імперії до «изменника»;

- імперські комеморації: як насаджувався імперський образ Полтавської битви 1709 р.;

- музей як місце пам’яті (імперії). Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»: висвітлення історії Полтавської битви чи прославляння її переможця(ниці)?;

- редут імперії: місце Полтави у формуванні імперського ландшафту та «русского міра» в Україні.

 

Учасники круглого столу:

Віктор Брехуненко, історик, директор Інституту дослідження Голодомору, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»,

Ярослав Файзулін, історик, начальник Управління науково забезпечення політики Українського інституту національної пам’яті,

Олександр Галенко, історик-сходознавець, керівник центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАН України,

Ольга Ковалевська, історики, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ,

Богдан Короленко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті,

Євген Нищук, Міністр культури України,

Тарас Чухліб, доктор історичних наук, директор Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України.

26 червня, середа, 10.30

Місце: УНІА “УКРІНФОРМ”, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16

Акредитація ЗМІ – anna@ukrinform.com.

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.