Інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення суду по проспектах Бандери і Шухевича у Києві

Український інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери та Романа Шухевича як тільки отримає повний текст рішення.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

“Перейменування цих проспектів у Києві відбулося за встановленою законодавством процедурою. Питання розглядалось комісією з найменувань при міському голові, постійними комісіями Київради, відбулося громадське обговорення, проголосували депутати. Відтак ми будемо оскаржувати дане рішення суду та загалом протидіяти будь-яким іншим можливим спробам реваншу проросійських сил в Україні”, - говорить Аліна Шпак, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті.

На їх думку, внесок Степана Бандери, очільника Організації українських націоналістів, та Романа Шухевича, головнокомандувача Української повстанської армії, в боротьбу за державність і незалежність України був визначальним, а тому їх імена обов’язково мають бути увічнені в назвах вулиць столиці.

 
Аліна Шпак
хроніки любарта

Нагадаємо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича проголосувала в червні 2017 року.

Згідно із законодавством, держава має сприяти увічненню пам’яті про борців за незалежність України у XX столітті у назвах об’єктів топоніміки населених пунктів. Степан Бандера і Роман Шухевич належать до цієї категорії осіб. Про це йдеться у Законі України “Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті”.

Як стало відомо ввечері 25 червня, cуд частково задовольнив позовні вимоги двох громадських організацій, скасувавши рішення Київради про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича.

 

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.

Український підрозділ у Зимовій війні: правда чи легенда

Формування українського добровольчого підрозділу, якщо пропозицію про нього й було надано фінському командуванню, не здійснили через брак часу, підготованих кадрів та фінансів.