Інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення суду по проспектах Бандери і Шухевича у Києві

Український інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери та Романа Шухевича як тільки отримає повний текст рішення.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

“Перейменування цих проспектів у Києві відбулося за встановленою законодавством процедурою. Питання розглядалось комісією з найменувань при міському голові, постійними комісіями Київради, відбулося громадське обговорення, проголосували депутати. Відтак ми будемо оскаржувати дане рішення суду та загалом протидіяти будь-яким іншим можливим спробам реваншу проросійських сил в Україні”, - говорить Аліна Шпак, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті.

На їх думку, внесок Степана Бандери, очільника Організації українських націоналістів, та Романа Шухевича, головнокомандувача Української повстанської армії, в боротьбу за державність і незалежність України був визначальним, а тому їх імена обов’язково мають бути увічнені в назвах вулиць столиці.

 
Аліна Шпак
хроніки любарта

Нагадаємо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича проголосувала в червні 2017 року.

Згідно із законодавством, держава має сприяти увічненню пам’яті про борців за незалежність України у XX столітті у назвах об’єктів топоніміки населених пунктів. Степан Бандера і Роман Шухевич належать до цієї категорії осіб. Про це йдеться у Законі України “Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті”.

Як стало відомо ввечері 25 червня, cуд частково задовольнив позовні вимоги двох громадських організацій, скасувавши рішення Київради про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича.

 

Свято присяги УНР

"Всі оглядаються назад і дивляться на вулицю, по якій проноситься кілька автомобілів:
- Он Петлюра... Спереду... За ним Макаренко... За ним Швець... Ви бачили Петлюру, Маріє Іванівно?.. Дивіться, он, повертає туди..."


14 жовтня 1919 року у Камʼянці-Подільському, тимчасовій столиці УНР, відбулась урочиста присяга чиновників та війська

Три цілі за ніч. Із «Щоденника нелегального солдата»

І бачу, як бойовики евакуюють пораненого. Двоє витягають його з окопу і забирають. Його руки у них на плечах, голова звисає на груди. Троє відразу, у повний зріст – легка мішень, спокуслива мішень... Але я не стріляю. Коли евакуюють пораненого, стріляти не можна. Так мене навчили. Етика війни. Табу. «Нельзя превращать благородное искусство войны в скотство», - говорить часто Вольф.

Чотири біографії на тлі Вересневої кампанії

Перевагою командира є брати відповідальність на себе. Сьогодні я беру її на себе у найтяжчу мить – наказую припинити подальшу беззмістовну боротьбу, аби не лити даремно вояцьку кров. Дякую вам за вашу мужність та ваш послух, знаю, що знову прийдете, коли будете потрібні.

Як дозвіл на продаж землі поховав Римську республіку

У 111 році до Р.Х. Рим вирішив приватизувати землю та відкрити ринок землі. До цього уся земля вважалася громадською. А від того моменту – оголошувалася приватною власністю. Як ця революція знищила Республіку та чому це був поганий сценарій?