Інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення суду по проспектах Бандери і Шухевича у Києві

Український інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери та Романа Шухевича як тільки отримає повний текст рішення.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

“Перейменування цих проспектів у Києві відбулося за встановленою законодавством процедурою. Питання розглядалось комісією з найменувань при міському голові, постійними комісіями Київради, відбулося громадське обговорення, проголосували депутати. Відтак ми будемо оскаржувати дане рішення суду та загалом протидіяти будь-яким іншим можливим спробам реваншу проросійських сил в Україні”, - говорить Аліна Шпак, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті.

На їх думку, внесок Степана Бандери, очільника Організації українських націоналістів, та Романа Шухевича, головнокомандувача Української повстанської армії, в боротьбу за державність і незалежність України був визначальним, а тому їх імена обов’язково мають бути увічнені в назвах вулиць столиці.

 
Аліна Шпак
хроніки любарта

Нагадаємо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича проголосувала в червні 2017 року.

Згідно із законодавством, держава має сприяти увічненню пам’яті про борців за незалежність України у XX столітті у назвах об’єктів топоніміки населених пунктів. Степан Бандера і Роман Шухевич належать до цієї категорії осіб. Про це йдеться у Законі України “Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті”.

Як стало відомо ввечері 25 червня, cуд частково задовольнив позовні вимоги двох громадських організацій, скасувавши рішення Київради про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича.

 

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...