Арехологи рвуться досліджувати Мамай-Гору, та Мінкульт зволікає з дозволами

Археологи готуються розпочати роботу на Мамай-Горі -унікальній пам'ятці світового значення, що руйнується Каховським водосховищем/ Однак, за словами дослідників, Міністерство культури України гальмує цей процес та ігнорує звернення науковців.

Про це повідомляє ІА "Гал-Інфо" з посиланням на сторінку Мамай-Гори у "Фейсбуці".

Експедиція на Мамай-Горі має розпочатися 2 липня. Цього року тут пройдуть практику студенти 1 курсу історичного факультету Запорізького національного університету.

Також будуть волонтерські заїзди, які відбуваються вперше за час існування експедиції. Тепер до досліджень можуть долучитись не лише студенти/випускники-історики, але й люди будь-яких професій та віку з різних куточків України чи світу. Цього року Маймай-Гора планує прийняти близько сотні людей, які готові своєю працею пришвидшувати дослідження унікальної пам‘ятки історії України, яка під загрозою повного зникнення.

Дослідження проведуть з допомогою професійної техніки, які будуть можливими завдяки річній краудфандинговій кампанії.

На сьогодні археологи вже зібрали 70 тисяч гривень та готові вкладати їх в дослідження.

Вперше за багато десятиліть, роботи на Мамай-Горі мають бути дофінансовані з обласного бюджету Запоріжжя. Для виділення 100 тисяч гривень вже оголошено тендер.

Археологи вже отримали два відкриті листи від Інституту археології НАН України. Терміни навчальної практики затверджені у всіх структурах ЗНУ.

ДОВІДКА:

Мамай-гора, унікальна для України археологічна пам’ятка, що руйнується Каховським водосховищем. На її території розташовані поховальні комплекси, які приховують історію 8 тисячоліть — від неоліту до пізнього середньовіччя. На 28% дослідженої території виявлено вже 689 стародавніх поховань різноманітних культур.

Мамай-гора руйнується Каховським водосховищем - вже втрачено близько 400 м берегової лінії. Рятувальна археологічна експедиція працює на Мамай-горі з 1988 року. Дослідження проводить археологічна лабораторія Запорізького національного університету.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.