Поліція відкрила провадження через повалення погруддя Жукова в Харкові

Українська поліція порушила кримінальне провадження через повалення погруддя маршала СРСР Георгія Жукова в Харкові.

Національна поліція відкрила кримінальне провадження в зв'язку з подіями під час пікетування об'єднавчого з'їзду партії "Довіряй справам", що пройшов у Харкові в неділю, 2 червня, повідомляє «Німецька хвиля».

 

"Під час пікетування з'їзду політичної партії група громадян знесла пам'ятник (бюст маршала СРСР Георгія Жукова. - Ред.) на проспекті Петра Григоренка та розпилила сльозогінний газ у натовп...

Троє співробітників поліції, які несли службу і забезпечували правопорядок біля пам'ятника, отримали хімічний опік очей і були доставлені в лікарню", - повідомив відділ комунікацій Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Кримінальне провадження порушено за статтями про хуліганство та погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за санкціями статей передбачає до 5 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії "Довіряй справам", влаштували "коридор ганьби" для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника "Відродження".

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села