Поліція відкрила провадження через повалення погруддя Жукова в Харкові

Українська поліція порушила кримінальне провадження через повалення погруддя маршала СРСР Георгія Жукова в Харкові.

Національна поліція відкрила кримінальне провадження в зв'язку з подіями під час пікетування об'єднавчого з'їзду партії "Довіряй справам", що пройшов у Харкові в неділю, 2 червня, повідомляє «Німецька хвиля».

 

"Під час пікетування з'їзду політичної партії група громадян знесла пам'ятник (бюст маршала СРСР Георгія Жукова. - Ред.) на проспекті Петра Григоренка та розпилила сльозогінний газ у натовп...

Троє співробітників поліції, які несли службу і забезпечували правопорядок біля пам'ятника, отримали хімічний опік очей і були доставлені в лікарню", - повідомив відділ комунікацій Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Кримінальне провадження порушено за статтями про хуліганство та погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за санкціями статей передбачає до 5 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії "Довіряй справам", влаштували "коридор ганьби" для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника "Відродження".

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.