АНОНС: У Києві стартує масштабний дводенний історичний форум

Форум «Історик і Кліо в академічному, публічному та медійному просторах до 100-річчя з дня народження О. Пріцака, І. Лисяка-Рудницького та 120-річчя з дня народження О. Оглобина» проводиться з нагоди ювілеїв визначних українських вчених-істориків.

Про це повідомляє Український інстутут національної пам'яті.

 

Форум покликаний актуалізувати спадщину українських істориків, а також сприяти приверненню уваги держави і суспільства до здобутків української історичної науки та піднесенню її ролі та авторитету.

Під час Форуму обговорюватимуться різні питання непростого українського минулого, а також їх репрезентації сучасними істориками та політиками. Спеціальні дискусії заходу присвячені різним підходам у вивченні історії Русі, козацтва, Українській революції 1917 – 1921 років, імперського та радянського минулого, а також пам’яті про світові війни тощо.

Поміж іншим учасники Форуму звернуть увагу й на співіснування академічної й популярної історії, та можливість участі історика в сучасних політичних процесах й інформаційних війнах.

Серед учасників Форуму – провідні українські вчені-історики з різних міст України та з-за кордону, а також журналісти та громадські діячі. За два дні роботи буде виголошено понад 40 доповідей на 11 панельних дискусіях. Усі зацікавлені зможуть відвідати тематичну лекцію, а також взяти участь у майстер-класі «Як писати при минуле популярно».

Захід організовує Український інститут національної пам'яті разом із Інститутом історії України, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського, Інститутом українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, проектом «Лікбез: історичний фронт» та Національним заповідником «Софія Київська»

Час: Засідання Форуму проходитимуть 5–6 червня 2019 року в Національному заповіднику «Софія Київська».

Місце: вхід через В’їздну браму (вул. Володимирська, 24) за попередньою реєстрацією.

Журналістам потрібно пред’явити посвідчення на вході.

Програма Форуму за посиланням.

Довідково:

Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році» від 18 грудня 2018 року № 2654-VIII до переліку пам'ятних дат на 2019 рік включено:

7 квітня – 100 років з дня народження Омеляна Пріцака (1919-2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, професора Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновника й першого директора Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства НАН України. О. Пріцак ? автор понад 1000 наукових праць з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України.

27 жовтня ? 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), історика, політолога, публіциста, члена НТШ та УВАН, одного із засновників Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті, автора близько 200 наукових праць з новітньої історії України, формування модерної української нації та української політичної думки.

6 грудня ? 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899-1992), історика, архівіста, професора, засновника і голова Українського історичного товариства і президент Української Вільної академії наук у США, автора близько 700 публікацій, у т. ч. 30 книг, дослідницький доробок якого охоплює ключові періоди української історії.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.