На Вінниччині відкриють музеї царя Інесмея та вина й виноградарства

У місті Ямпіль, що на Вінниччині, у серпні відкриють два нових музеї – сарматського царя Інесмея та вина й виноградарства.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Туризм для нас є одним із пріоритетів розвитку району, і тому ми скористалися можливостями українсько-молдовського проекту, одним із заходів якого було створення двох нових музеїв, – царя Інесмея та вина й виноградарства.

Ремонт приміщень ми вже зробили, а зараз починаємо працювати над наповненням експозицій. Сподіваємося, у серпні зможемо відкрити обидва заклади", – повідомила перший заступник голови Ямпільської РДА Людмила Майорова.

За її словами, формувати експозиції музеїв ямпільчанам допомагають фахівці Вінницького обласного краєзнавчого музею. Зокрема, в музеї вина й виноградарства будуть відображені багаті традиції цієї місцевості з вирощування та переробки винограду.

А базою для створення музею царя Інесмея стануть результати сенсаційної знахідки вінницьких археологів 80-х років минулого століття поблизу села Пороги Ямпільського району.

Там відкопали поховання із золотим скарбом сарматського царя Інесмея, який у 80-ті роки першого століття після Р.Х. був співправителем Ольвії.

Обидва музеї створюються з нуля. Половину фінансування ремонту приміщень забезпечив районний бюджет, решта – грантові кошти. Загалом, йдеться про інвестиції в культурно-туристичну інфраструктуру у понад 500 тис. грн.

Музеї розташуються в середмісті Ямполя, вони матимуть статус об’єктів районної комунальної власності.

Куруватиме їхню роботу районний туристично-інформаційний центр, який наразі також створюється у місті.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".